Аналіз вірша Державіна «Пам’ятник»
Великий росіянин поет Державін Гаврило Романович один раз переклав вірш відомого поета Древнього Рима Горация «Пам’ятник» на свій лад. В оригіналі творцеві вдалося пронести крізь багато століть (а Гораций жив і затворів ще до нашої ери) важливі думки, які актуальні й сьогодні. Ці думки — про те, що творчість великих людей безсмертно, і самі вони — теж, розбурхували розуми багатьох поетів. Його «Пам’ятник» інтерпретував не тільки Державін, але й Михайло Васильович Ломоносов, і Олександр Сергійович Пушкін.
Про безсмертя діячів літератури і їхньої творчості писали багато хто, у двадцятому столітті Валерій Брюсов пішло прикладу великих людей минулого й також переклав вірш Горация, за ним пішли й Заболоцкий, і Бродський, і Кушнер, і багато хто інші поети Але кожний вірш, чиїм прототипом став «Пам’ятник» Горация, відрізняється між собою. У кожному з них відбиті думки епохи, коли затворів той або інший поет, особистість і світогляд самого поета. Так і у вірші «Пам’ятник» Державіна відбиваються, начебто б у дзеркалі думки й погляди поета, його неоднозначна особистість «…
З безвісності відомий став… » — писав поет пр самому себе. І був зовсім справедливий. Його шлях починався зі служби простим солдатом.
І своєї слави Державін домігся сам, своїм талантом і працею. Він був чесною й щирою людиною. Навіть коли він оспівував у своїх добутках імператрицю, він не лестив, Державін дійсно вірив і сподівався, що вона зможе підняти Росію Але відмінність «Пам’ятника» Державіна з оригіналом я бачу, насамперед, у його ідеї. Гораций уважав, що безсмертно тих поетів, чиї добутки технічно грамотні й доконані. Державін же вихваляв чесність у поезії, щирість і правдивість.
Перед усім — перед державою й народом. І я вважаю, що в цьому «Пам’ятник» Державіна набагато важливіше й вірніше!
Аналіз вірша Державіна «Пам’ятник»