Чи можна погодитися з тим, що життя — це пізнання світу?
Людина Приходить у цей світ для любові і добра. В житті ж їй Поводиться зустрічатися з красою і підлістю, радістю і горем, в її духовному житті бувають години торжества і години страждання. Душу стрясає всепоглинаюча любов і відчуття мерзенності.
Бувають такі повороти і збіги обставин, коли від правильного вибору поведінки залежить життя багатьох людей. А щоб зробити правильний цибір, треба знати про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства, мислення. І замислюватися над життям та його законами ( ІІІД не лише за драматичних обставин.
Що керує світом? Те, що і людиною, бо вона — маленька часточка Всесвіту. Всіма діями і помислами людини керують необхідність і доцільність. Вона робить все для того, щоб відповідати своєму призначенню і досягти поставленої мети.
Але і випадковість інколи вносить свої корективи. Світ став би набагато кращим, якби його заселяли люди розумні, інтелігентні, у яких би серця були сповнені любові. Любові до життя, до природи, до ближнього. Бо розумна, але безсердечна людина — це механізм, який нікому не принесе щастя. І твердження: «Ліпше більше любити і менше розуміти, ніж розуміти багато і зовсім не любити» я вважаю правильним і справедливим.
Треба з гідністю жити, працювати, користуватися матеріальними І духовними благами, вчитися, думати, міркувати. Бо життя — це пізнання світу.
Чи можна погодитися з тим, що життя — це пізнання світу?