Чи так вже потрібні остаточні рішення?
Напередодні карамельно-ванільного свята всіх закоханих так не хочеться обговорювати професійні проблеми й турботи. Зовсім не плануючи перетворювати педагогічний сайт на особистий щоденник, дозволю собі маленьку статтю про вічне — чоловічо-жіночі взаємини.
Кожному з нас Хочеться визначеності, правда ж? Особливо, якщо мова йде про особисті стосунки. Неодмінно хочеться отримати однозначні, остаточні відповіді на свої запитання: «так» або «ні», вийде у нас з тобою щось чи ні, любиш мене чи ні, люблю я тебе чи ні, якщо у нас є спільне минуле, чи означає це, що можна чекати і спільного майбутнього, це вже кінець або буде ще продовження, чи «та» сама ця людина, яка просто зараз знаходиться поруч? Чи туди я йду, чи правильно я зробив, чи не здійснюю я неймовірну помилку? Ким мені бути, де мені працювати, з ким дружити, з ким будувати сім’ю і народжувати дітей? І нема кінця-краю…
Дуже хочеться Зупинити цей потік сумнівів, отримати підтвердження, що тепер-то вже все точно «стабільно» і залишиться таким до кінця життя, причому, зробити це прямо зараз. От у цю хвилину! Тому що без визначеності жити якось незручно, чи не так?)
У Вас бувало таке, що є якісь стосунки, і ніяк не можеш зрозуміти, що це за зв’язок такий? Начебто і любов, начебто стосунки, начебто не дуже все зрозуміло, начебто щось в цьому є, але якось дивно… Жодної визначеності, абсолютно ніякої!
Але ж так хочеться…
Дуже хочеться прийти до людини і поставити запитання: «Ось ти скажи вже точно, так чи ні?» Проте чи дійсно необхідні всі ці «остаточні рішення»? Чи насправді потрібно щось вирішувати, чи насправді є питання, що вимагають відповідей? Безсумнівно, в житті буває по-різному, проте Є якісь незбагненні глибокі зв’язки з людиною, яку відчуваєш неймовірно близько, але з якою все не дуже зрозуміло…
Або зовсім не зрозуміло. Впевнена, серед читачів знайдуться ті, хто розуміє, про що я пишу зараз.
Схоже, що бувають ситуації, у яких кращим рішенням буде просто «дозволити подіям траплятися» . Жити так, як живеш, робити те, що робиш, займатися власним життям, розкриватися, реалізовувати свій потенціал, а життя все розставить на свої місця. Кожен плід повинен дозріти… Мені здається, що Коли ти по-справжньому до чогось готовий, то все трапляється без зайвих зусиль. А «остаточні рішення»…
Чи такі вже вони остаточні? Та хто знає…
Любові Вам всім та щастя!
Чи так вже потрібні остаточні рішення?