Двобій добра і зла у творах класиків середини XIX — початку XX століття
Жоден із письменників XIX століття не оминав проблеми добра і зла, розкриваючи її з тільки йому притаманною майстерністю й хистом. Втіленням зла виступають перед нами Кайдашиха й Мотря із «Кайдашевої сім’ї» І. С. Нечуя-Левицького. Жадібність, егоїзм, темнота і бездуховність цих жінок спричиняють ганебні стосунки в родині, роблять їх не тільки смішними, а й страшними.
Протидією їх злому світові виступає добро Мелашки, але й у неї не вистачило сили в боротьбі і вона зрештою уподібнюється Мотрі з Кайдашихою.
Причина духовного зламу Чіпки з роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» криється не так у тих бідах і зневазі, яких йому довелося зазнати в дитинстві і юності, як у роздвоєності душі — визначенні вибору між добром і злом. Зло бумерангом повертається до нього — кінчає життя самогубством його дружина Галя, стара мати приречена на самотність і смерть серед чужих людей. Панас Мирний своїм романом доводить, що за правду треба боротися добрими ділами, а не ножем.
Ще одне зло — гроші — постає перед нами зі сторінок п’єси І. Кар-пенка-Карого «Хазяїн». Ми знайомимося з «чумазим», новоспеченим капіталістом Пузирем, мета якого не сягає далі наживи, перетворюючи на пекло не тільки життя селян, а й близьких йому людей. Гроші спустошили його душу, заради яких ідей чоловік жорстоко розоряє господарства селян, робить нещасними тисячі людей.
Та зло повертається і до Пузиря: жадібність зрештою стала причиною його смерті.
Зло таке безжалісне, що руйнує навіть найпрекрасніші людські почуття. У цьому ми переконуємося, коли читаємо «Украдене шас-тя» Івана Франка. Як і в «Хазяїні» Карпенка-Карого, жадібність стала причиною трагедії трьох люблячих людей: Анни, Михайла та Миколи.
Це через прагнення не ділити з сестрою батьківську спадщину чинять з Анною зло рідні брати. І, як наслідок, — зневіра, розчарування, духовна смерть, а у Михайла — фізична. Почуття помсти, доведене до вищої міри зла, руйнує серця Гутенюків і Палійчуків із повісті М. Ко-цюбинского «Тіні забутих предків». Воно, це зло, сягнуло таких розмірів, що дорослі вже не в змозі розірвати його кола.
Та це робить Ма-річка, відповідаючи Іванкові добром на зло, і тоді зароджується любов.
Силою свого добра вражає Мавка із «Лісової пісні» Лесі Українки, благородством і безкорисливістю. На прикладі Лукаша ми переконалися: зрадивши близьку людину, ти зраджуєш самого себе.
У літературі XIX століття як продовження гуманістичних традицій поглиблюється висвітлення проблеми добра і зла. Гармонійне, лагідне мислення українця-хлібороба тяжіє до ідеалу жінки як Землі-годувальниці й берегині. Тому й образ України більшість із нас співвідносить із жінкою.
Національне відродження 20-х років висунуло цілий ряд тлумачень образу сильної, взірцевої жінки — матері, соратниці, громадянки молодої країни.
Двобій добра і зла у творах класиків середини XIX — початку XX століття