Евтушенко Євгеній Олександрович

Дата народження — 18 липня — 1933 Дата смерті — ЕВТУШЕНКО Євгеній Олександрович народився 18 липня 1933 р. на станції Зима Іркутської області. Його батько був геологом, але все життя писав вірші й навчив сина любити поезію. Коли сім’я переїхала в Москву, майбутній поет під час навчання в школі займався в поетичній студії Палацу піонерів Дзержинського району.

Пізніше відвідував литконсультации видавництва «Молода гвардія», де більше трьох років поет А. Досталь займався з юним поетом, що дуже багато писав, відрізняючись фантастичною працездатністю. Регулярно почав друкуватися із шістнадцяти років, але початком серйозної роботи Евтушенко вважає вірша «Вагон» і «Перед зустріччю», написані в1952. В 1951 надійшов у Літературний інститут ім. М.

Горького, що зібрав у своїх стінах целую плеяду майбутніх поетів і прозаїків (В. Соколов. Б. Ахмадулина, Р. Рождественський, Ю. Козаків і ін. Пізніше поет напише про їх у своїх спогадах В 1950-е публікує целую серію поетичних збірників: «Третій сніг»(1955), «Шосе Ентузіастів» (1956), «Обіцянка» 1957) і ін.

Вірш » чиХочуть російські війни», покладене на музику, стало масових пісень Після опублікування у французькому щотижневику «Експрес» своєї «Автобіографії» (1963) був підданий різкій критиці. Разом з Ю. Казаковим їде на Печору, живе на Півночі, знайомиться із працею рибалок і звіробоїв.

Ця поїздка залишила яскравий слід у його творчості, породила великий цикл віршів, опублікованих згодом в «Новому світі» і «Юності» («Балада про браконьєрство», «Балада про міражі», «Хитавиця» і ін.). Евтушенко не тільки був на всіх континентах землі, але й написав вірші й поеми про кожну країну, де побував. Його ім’я відомо в усьому світі. Популярності поета сприяла і його манера читання віршів сестради. Грузинська тема займає особливе місце у творчості Евтушенко. Він багато перекладав із грузинського, писав про Грузію.

В 1979 видавництво «Мерани» випустило великий тім його віршів про Грузію й перекладів грузинської поезії — «Важче землі». Із середини 1960-х, коли їм була написана «Братня ГЕС», Евтушенко постійно звертається до великої поетичної форми.

Їм опубліковано 14 поем («Казанський університет», 1970; «Іванівські ситці», 1976; «Непрядва», 1980; «Під шкірою статуї Волі», 1968; «Сніг у Токіо», 1974; «Голуб у Сантьяго», 1978; «Мама й нейтронна бомба», 1982, і ін.). Евтушенко почав писати прозу ще замолоду, у студентські роки. Перше оповідання — «Четверта Міщанська» був надрукований у журналі «Юність» в 1959. Через чотири роки з’явився другий — «Курячий бог». У результаті декількох поїздок на Кубу народилася поема в прозі — «Я — Куба», що стала основою для написання сценарію фільму, поставленого в 1964. Діяльність у кінематографічній сфері теж був успішною — фільм «Зліт» (1979), де він зіграв головну роль (Ціолковського), пізніше цілком авторський фільм «Дитячий садок» (1984).

Е. Евтушенко належить книга «Талант є чудо невипадкове» (1980), де зібрані кращі критичні роботи поета. В 1996 виходить книга-альбом «Дай Боже… «, у яку включені останні вірші Живе й працює в Москві. Викладає в американських університетах російську поезію по власному підручнику («Антологія російської поезії»).

Ідуть білі снеги… 2