«Формування навичок здорового способу життя у молодших школярів»
«Формування здорового способу життя у молодших школярів».
Оскільки рік 2012 проголошено роком «Спорту та здорового способу життя», дослідження проблеми формування навичок здорового життя не залишили осторонь и мене.
На цю тему написані праці відомих педагогів: В. М. Бехтерєва, Ф. Бекона,
В. І. Бєлова, С. П. Боткіна, І. І. Брехмана, Ф. В. Василюка, І. О. Гундарова, А. М. Ізуткіна, Ж. Кабаніса, Ж. Ламетри, В. А. Лищука, Ю. П. Лісіцина, М. В. Ломоносова, Н. В. Напівніна, Д. У. Ністряна, В. А. Палеського, Б. Спінози, Г. Ц. Царегородцева, І. Д. Беха, А. Богуш, О. Сухомлинської, М. Мухіна, В. Риндак, В. Кузя, Т. Челпаченко, В. Шахненко та багатьох інших. Формування культури здоров’я школярів з педагогічного досвіду В. О. Сухомлинського досліджують В. Бабич, Н. Безлюдна, В. Горащук, Г. Кривошеєва, Л. Носенко, О. Савченко, Г. Шевченко та ін.
Здоров’я — стан живого організму, при якому організм у цілому і всі органи здатні виконувати свої життєві функції.
Здоровий спосіб життя — це спосіб життєдіяльності людини, метою якого є формування, збереження і зміцнення здоров’я.
Виділено чотири основні взаємозалежні складові: фізична, психічна, соціальна і духовна складові здоров’я.
Важливою характеристикою фізичної складової здоров’я є ступінь фізичного розвитку індивіда, стан пульсу, температури тіла, частоти дихання, спроможність людини ефективно виконуватися певні дії, здатність людини пристосовувати до змін довкілля, ефективно протидіяти хвороботворним чинникам.
Надзвичайно важлива психічна складова здоров’я, яка визначає розвиток людини як особистості, забезпечує її душевне благополуччя і розкривається через розвиток основних функцій психіки людини, відбувається за допомогою відчуттів, сприйняття, уваги, пам’яті, мислення, уяви, мовлення. Бадьоре самопочуття, відсутність захворювань сприяють веселому оптимістичному настрою, прагненню до продуктивного життя.
Соціальна складова здоров’я проявляється через взаємодію людини із соціальним середовищем, через ототожнення особи з певними соціальними групами . Відповідний соціальний статус людини дозволяє створити оптимальні для формування, збереження і зміцнення здоров’я умови, суттєво позначається на її емоційному благополуччі.
Духовна складова здоров’я є своєрідною вершиною, яка складає все найкраще в людині, завдяки чому людський індивід стає особистістю і розкривається через поєднання вироблення певних правил культури поведінки, спілкування і мовлення у взаємодії з рідними, близькими і незнайомими людьми.
Забезпечене майбутнє людини значною мірою залежить від стану всіх складових здоров’я , від уміння берегти здоров’я і життя за будь-яких життєвих ситуацій. Звідси випливає важливе завдання сучасної школи та сім’ї — сформувати в учнів потребу цінувати власне здоров’я і життя як найвищу індивідуальну та соціальну цінність.
Основними шляхами формування здорового способу життя у молодших школярів є виховання у сім’ї та навчальний процес у школі. Особливості способу та стилю життя сімей, існуючі в сім’ях традиції щодо дотримання принципів здорового способу життя, погляди батьків щодо виховання дітей, їх ставлення до здоров’я належать до дієвих чинників мікросоціуму сім’ї, що значною мірою впливають на формування дитячого здоров’я.
Школа має забезпечувати засвоєння учнями комплексу конкретних знань про здоровий спосіб життя, зокрема, про прості та дійові заходи протидії організму інфекціям; значення гігієни, дотримання чистоти, правильного харчування для здоров’я людини; необхідність вакцинації для профілактики хвороб, про правильну поставу учнів, гігієну їх опорно-рухового апарату, органів слуху та зору. Важливим напрямом педагогічної діяльності має бути також і навчання учнів гігієни розумової праці з метою уникнення перевантажень.
Пріоритетну роль у цьому відіграють предмети «Основи здоров’я» та «Основи безпеки життєдіяльності», уроки фізичної культури, у процесі вивчення яких учні повинні отримати необхідний обсяг знань і практичних навичок щодо ведення такого способу життя, який би в повній мірі забезпечував збереження здоров’я.
В. О. Сухомлинський був переконаний, що здоров’я людини — це індивідуально достатній та максимально можливий для певної особистості рівень гармонійного розвитку духовних, психічних і фізичних сил, що забезпечує їй ефективне та повноцінне виконання всіх соціальних, професійних та інших функцій. Фізична культура — найважливіший елемент всебічного, гармонійного розвитку людини. Виховання фізичної культури — це, по-перше, турбота про здоров’я і збереження життя як найвищої цінності, по-друге, система роботи, яка забезпечує гармонію фізичного розвитку та духовного життя.
В. О. Сухомлинський розглядав такі методи формування здорового способу життя молодших школярів :бесіди з дітьми та батьками, фізична культура та розвиток тіла, дотримання режиму дня, загартовування , збалансоване харчування, спостереження за самопочуттям.
«Формування навичок здорового способу життя у молодших школярів»