Інтегрування рідної й закордонної літератур

Зважаючи на те, що сьогодні школярі вивчають два або й три окремих літературних курси (рідний, український, закордонний), учитель повинен прагнути до їхньої інтеграції хоча б у межах свого предмета.

З’являється ще одна специфічна риса вивчення нової дисципліни. Учителеві необхідно зрозуміти, опанувати й застосувати її (інтеграція — панцира.- відновлення, і — цільний; об’єднання в ціле будь-яких частин; інтегрувати — панцира. — відновлювати; проводити інтеграцію — поєднувати в єдине ціле), адже сприймаючи літературні курси як паралельні, що існують незалежно друг від друга, учні не усвідомлять сутнісної єдності духовного прогресу людства, не розуміють спільності законів розвитку літератури як такий Поступове інтегрування рідної й закордонної літератур доцільно почати, ретельно спланувавши роботу над теоретичними питаннями, загальними для обох предметів

В 5-6 класах варто здійснити цілеспрямоване початкове нагромадження теоретичних понять: світова й національна література, взаємодія літератур, ментальность, переклад і т. д. В 9-12 класах ці поняття можна поглибити, додати інші: діалектична єдність світового літературного процесу, методологічні основи й принципи існування світової літератури, типи взаємозв’язків, компаративний прийом, метод, аналіз В Україні компаративістика нині офіційно визнана наука. В 1994 р. уперше в нашій державі в Національному університеті «Києво-Могилянської академії» на чолі із професором Д. Наливайко була створена кафедра компаративістики, що готовить фахівців з порівняльного літературознавства. Отже, шкільна методика викладання закордонної літератури незабаром буде мати можливість звернутися до наукової методології. А поки що вчителі опираються на окремі роботи вчених-методистів (Т. Зепаловой, Н. Муравьевой, К. Нартова, С. Тураева, Д. Чавчанидзе, Л. Мирошниченко, Ж. Клименко й ін.).

Простежимо технологію визначення методики впровадження елементів компаративного аналізу художніх творів закордонної літератури по чітко певних етапах: підготовчий, реалізація й узагальнення. На підготовчому етапі збирають додатковий матеріал, що сприяє глибокому розумінню художнього тексту. Ціль цієї роботи — розкрити можливості вивчення закордонної літератури в тісному зв’язку з української. На цьому етапі доречно звернутися до контактних зв’язків.

Вони встановлюються під час вивчення: Тих або інших епох, літературного напрямку, школи, плину; Біографії й творчого шляху письменника (зустрічі, переписка, переклади, обмін творчими планами, впливи й взаємовпливи, поінформованість письменника із творчістю іншого художника, традиції — все це при документальному підтвердженні); Історії виникнення добутку, сюжету й т. п. Матеріал, зібраний протягом декількох років, зручно систематизувати в таблицях, які можуть доповнюватися на наступних уроках вивчення творчості письменника Літературознавство, зокрема, приділяє найбільшу увагу вивченню творчих зв’язків Н. Гоголя й О. де Бальзака.

Відзначаючи більшу популярність добутків французького письменника, Л. Гроссман у своєму дослідженні «Бальзак у Росії» підкреслив, що зустріч Н. Гоголя з О. де Бальзаком «не минула безвісти». Підтвердженням цієї думки стала дослідницька робота — експериментальний урок по повісті О. де Бальзака «Гобсек».

Епіграф уроку — слова Н. Гоголя з поеми «Мертві душі»: «до такої незначності, дріб’язковості, гидоті міг дійти людина? Міг так змінитися?

І схоже це на правду? Все похоже на правду, все може відбутися з людиною».

Повість «Гобсек» учні прочитали будинку, тому зрозумілим було звертання саме до цих слів. Учні самостійно прокоментували епіграф, згадавши, що так Н.

Гоголь характеризував образ Плюшкина. Розкриваючи концепцію «Мертвих душ», співзвучну з повістю «Гобсек», вони наголосили на таких рисах, як моральне виродження, розкладання особистості, скнарість, що поглинула все живе, людяне. Серед інших питань домашнього завдання й такі: «Як виникла зацікавленість Н. Гоголя О. де Бальзаком? «, «Чим близькі письменникові добутку автора «Людської комедії»?». Виявивши вміння мислити, спостерігати, порівнювати, учні зробили власні висновки й узагальнення.

Вони склали порівняльну характеристику Гобсека й Плюшкина (робота велася на уроці з попереднім забезпеченням текстами художніх творів).