Лермонтов. «із Гете» («Ген на верховини…»)

Мета: ознайомити з життям і творчістю письменника, його твором; з поняттям «епітет»; розвивати навички вдумливого й виразного читання поетичних творів, їх аналізу, вміння порівнювати й зіставляти, вирізняти художні прийоми й засоби; виховувати любов до природи, до художньої літератури, естетичні смаки. Обладнання: портрет письменника, збірки його творів; пейзажні картини. теорія літератури: ліричний вірш, образи, пейзаж, звукопис, епітет.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності школярів

— Давньогрецького поета Алкмана, німецького майстра поетичного слова й. В. Гете та російського письменника михайла Юрійовича лермонтова розділяють століття. але в їхніх творах багато спільного. а чому? Та тому, що для справжньої поезії не існує меж, пов’язаних із часом, місцем проживання, національністю. Всіх людей єднала і єднає вічна й нетлінна краса. і найщасливішою є та людина, яка вміє осягнути її серцем та душею, оспівати в поетичних рядках. мабуть, саме про споглядання природи писав алкман:

«Щасливий той, хто розсудливо, без слів, проводить свій вік» (без слів — без галасу, славослов’я, вихваляння).

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Актуалізація опорних знань

1. Виразне читання віршів Алкмана, Гете (за бажанням — розповідь напам’ять)

2. Висловлення своїх суджень про пейзажні поетичні замальовки, про роль краси природи в житті людини

3. Утворення логічних пар з вірша Алкмана «сплять усі верховини…»

4. Пошуково-дослідницьке завдання

Статичність або ж динамізм пейзажу у творі створюють дієслова. Випишіть усі дієслова з вірша Алкмана і з вірша Гете, зробіть висновок. Висновок. Вірш Гете більш динамічний: у ньому більше дієслів, особливо тих, що означають рух, а не стан.

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. слово вчителя

— Михайло Юрійович Лермонтов був дуже обдарованою й освіченою людиною. Він чудово малював, грав на скрипці, писав вірші. У нього було складне дитинство (ворожнеча бабусі з батьком, втрата матері). До того ж йому самому судилося коротке життя. Лермонтова часто порівнюють з яскравим метеоритом, який несподівано з’явився на небосхилі російської літератури і раптово зник, залишивши нащадкам свої чудові твори. Серед них — «із Гете» («Ген на верховини…»)

2. Виразне читання вірша м. Лермонтова «із Гете» вчителем

У перекладі т. Масенка та мовою оригіналу

(Для тих, хто працює за підручником «Зарубіжна література» Є. Волощук:

ІЗ ГЕТЕ

Ген на верховини Темна ніч лягла; лагідні долини Вкрила свіжа мла; не курять дороги, листя не тремтить… Зможеш від тривоги Скоро й ти спочить! М. Лермонтов, переклад Т. Масенка

3. обмін враженнями про прочитане

Y чи сподобався вам вірш? чим саме? y чим схожий цей вірш на поезії Алкмана й Гете, чим відрізняється? (Зображенням нічного гірського пейзажу схожі, особливо з Гете; у Лермонтова й Гете різні деталі: у першого — долина, дорога, листя; у другого — пташиний галас, шум бору) y чи зберігається дух, настрій творів у цих трьох поезіях? (Так, це — спокій, відчуття величі природи, усвідомлення себе її частиною)

4. слово вчителя

— Для того щоб яскравіше описати предмет, поняття, явище, дати їм точну, образну характеристику, письменники вживають прикметники — художні означення, які називаються епітетами (пригадайте відомості з української літератури). Записи до літературознавчих словничків Епітет — це художнє означення.

— епітети слід відрізняти від звичайних прикметників — означень, які просто характеризують предмет, вказуючи на його форму,

Розмір, колір, матеріал або властивість. наприклад, м’яка (іграшка) — звичайний прикметник-означення, а м’яке (серце) — епітет;

Так само дорослий (хлопець) — дорослий (вчинок); хижі (звірі) — хижі (пазурі).

5. Виконання завдань пошуково-дослідницького характеру

Випишіть епітети та звичайні прикметники-означення з віршів Алкмана, Гете й Лермонтова, порівняйте їх, визначивши, чи додають вони творові нових відтінків значень.

Очікувані висновки

— Художні засоби у вірші Алкмана створюють трохи відсторонений від людини й страшнуватий, навіть дещо моторошний пейзаж (стрімчасті скелі, провалля, нори, хижі звірі, пущі, страховище в глибинах).

— У вірші Гете епітетів мало, але нічний пейзаж більш лагідний завдяки зменшувально-пестливому слову «вітрець», словосполученню «пташиний грай» у значенні «пташині ігри, галас».

— У поезії лермонтова нічний пейзаж дихає величчю й лагідністю; тиша аж бринить. це враження створюється за допомогою подвійного заперечення («не курять дороги, листя не тремтить»). «Бажаний спокій, відпочинок такий близький!» — переконує нас автор.

6. слово вчителя

— нічний пейзаж, що постав з-під пера спочатку Алкмана, а потім Гете й Лермонтова, захопив ще одного російського поета — Інокентія Федоровича анненського (1855-1909). Тож для повноти враження прочитаємо й цей твір. (Для тих, хто працює за підручником «Зарубіжна література» Ю. і. Ковбасенка, л. В. Ковбасенко:

Над высью горной — Тишь. В листве, уж черной, не ощутишь ни дуновенья. В чаще затих полет… О, подожди мгновенье — Тишь и тебя возьмет. И. Анненский)

7. слово вчителя

— Як ви, мабуть, помітили, спільними образами для всіх віршів, з якими ми познайомилися, є образ тиші, спокою, величних гірських вершин. Природа, ніби жива істота, спить, тремтить, ля гає спати. Такий прийом «олюднення» називається персоніфікацією (пригадайте відомості з української літератури). Записи до літературознавчих словничків Персоніфікація (уособлення) — уподібнення неживих предметів чи явищ природи людським якостям. це один із видів МетаФори. V. Закріплення знань, умінь та навичок

У відомого російського поета В. Жуковського є казка «Спляча красуня». Ось як там описується сон царя Матвія і його царства:

«Возвращаясь во дворец, На крыльце ее отец Пошатнулся, и зевнул, И с царицею заснул; Свита вся за ними спит; Стража царская стоит Под ружьем в глубоком сне, И на спящем спит коне Перед ней хорунжий сам; Неподвижно по стенам Мухи сонные сидят; У ворот собаки спят; В стойлах головы склонив, ПЫШНЫ гривы опустив, Кони корму не едят,- Кони сном глубоким спят. И огонь, обгятый сном, Не пылает, не горит, Сонным пламенем стоит; И не тронется над ним, Сбившись клубом, сонный дым; И окрестность со дворцом Вся обнята мертвым сном».

— Чим відрізняється цей сон від того, який зображений у віршах Алкмана, Гете, Лєрмонтова, Анненського? (У пейзажних віршах про гірські вершини сон природний, зі звичайним, закономірним пробудженням; у В. Жуковського ж — чарівний, наслідок ворожбитства та помсти, його може розвіяти тільки диво.)

VI. Домашнє завдання

Навчитися виразно читати, аналізувати вірш М. Лєрмонтова «Із Гете», вивчити напам’ять (за бажанням, з урахуванням того, що за програмою вивчається напам’ять лише один вірш про природу за вибором учня); зробити ілюстрації.

VII. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «мікрофон»

Продовжте фразу.

Поезія для мене… Найбільше мені сподобалося… Мені хотілося б…