Ліза Каталіна героїня роману І. С. Тургенєва «Дворянське гніздо»
ЛІЗА Калітіна — героїня роману І. С. Тургенєва «Дворянське гніздо» . Образ Л. К. дивовижний за красою, силою і художньої виразності. Ця молода дівчина відрізняється особливою одухотвореною красою, вона тонко відчуває поезію, музику, її натурі властива багата душевна життя. Внутрішній світ героїні формується під впливом її бабусі Марфи Тимофіївни, чиї погляди можна назвати крайніми у їхній прихильності до порядності і правдолюбию, а також няні, яка відкриває героїні світ народно-релігійних цінностей.
Моральні гідності Л. К. особливо помітні на тлі дрібного егоїзму і себелюбства її матері Марії Дмитрівни, бездушності і розважливості її шанувальника Володимира Паншина. Глибокий і насичений внутрішній світ, щира віра в Бога, заглибленість у молитви дозволяють героїні жити, не помічаючи вульгарності оточуючих. Високі поняття про обов’язок, властиві героїні, розкриваються в історії нещасливого кохання Л. К. до Лаврецксму.
Прекрасне поетичне почуття, в якому вона спочатку не сміє собі зізнатися і яке потім охоплює всю її душу, не має майбутнього, так як до Лаврецкому повертається його дружина, яку вважали померлою. Коли закоханим доводиться розлучитися, Л. К. з християнським смиренням підкоряється своєї долі та закликає до того ж Лаврецкого. «… Щастя залежить не від нас, а від Бога», — каже вона йому. Трагічну розв’язку своєї любові вона сприймає як покарання за безцільно життя, і приходить до висновку про незаконність особистого щастя взагалі.
Свій борг вона бачить у відмові від мирської суєти, в служінні Богові і людям, тому її вибір — Л. К. йде в монастир — закономірний. Образ Л. К. — Це втілення російського національного характеру, тургеневская героїня, як і пушкінська Тетяна, «російська душею». Тургенєв зауважує, що їй «і в голову не приходило, що вона патріотка, але їй було до душі з російськими людьми, російська склад розуму її радував…».
Ліза Каталіна героїня роману І. С. Тургенєва «Дворянське гніздо»