Методи оцінювання знань учнів
1. Чи треба оцінювати знання учнів?
Основні положення дидактики говорять про те, що якщо хочеш привити солідні знання і вміння, то на заняттях необхідно здійснювати їх контроль і оцінку.
Адже будь-який відносно самостійний етап процесу засвоєння навчального матеріалу вимагає дотримання наступних моментів педагогічного управління:
— стимулювання учня на активну роботу,
— робота над новим матеріалом,
— його застосування,
— повторення,
— систематизація,
— контроль і оцінка.
Оцінки необхідні, так як вони стимулюють не тільки успішність, а й інші якості дітей.
— Через оцінки учитель виховує учнів, впливає на їхнє ставлення до навчання, працездатність і вимогливість до себе.
— Будь-яка оцінка, котру учень вважає справедливою, неважливо, позитивна вона чи негативна, відбивається на мотивах, стає стимулом їхньої діяльності і поведінки у майбутньому.
За умови вдалої дидактико-методичної організації уроку добре продумане оцінювання може суттєво сприяти справі підвищення успішності учня. При оцінюванні учнівських відповідей учителі припускаються ряду помилок. Дослідження показують, що навіть на іспитах різні екзаменатори оцінюють одного й того ж учня по-різному. У зв’язку з цим виявлено такі феномени:
— оцінка учня після слабкої відповіді попередника — вища за його успіхи;
— учителі з великим стажем роботи ставлять оцінки нижчі, ніж молоді вчителі;
— швидший темп відповіді створює враження більшої компетентності, і відповідь оцінюють вище;
— різним учням учителі ставлять питання різної складності;
— нерідко учитель заохочує не просто відповідь учня, а тільки ту, яку чекає.
2. Методи оцінювання знань учнів
— Оцінювання вчителем.
— Програмоване оцінювання.
— Взаємоперевірка.
— Самооцінка.
— Колективне оцінювання.
— Оцінювання портфоліо.
Звичайно, всі вони є тією чи іншою мірою суб’єктивними, але, підбираючи види і форми оцінювання, можна значно збільшити його ефективність і зменшити психологічне навантаження, що супроводжує будь-яке оцінювання.
Не слід забувати і про те, що однакові оцінки, якщо їх часто використовувати, втрачають стимулюючу роль.
Оптимально, коли оцінка на один бал вища або нижча від тієї, котру зазвичай має з даного предмету дитина. Успіх після невдачі і невдача після успіху, що змушують щось змінювати в поведінці, підтримують динаміку.
Декілька низьких балів поспіль не стимулюють дитину. Перешкоди здаються нездоланними, породжують байдужість.
Тому частіше варіюйте, спираючись на використання завдань різного рівня складності.
При оцінюванні варто максимально концентрувати увагу на діагностичних функціях бала, тобто на поясненні того, чому учень отримав саме цей бал.
НАКАЗ №329 МОН України Від 13 квітня 2011 року
— З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів може бути використаний метод оцінювання портфоліо.
— Портфоліо — це накопичувальна система оцінювання, що передбачає формування уміння учнів ставити цілі, планувати і організовувати власну навчальну діяльність; накопичення різних видів робіт, які засвідчують рух в індивідуальному розвитку; активну участь в інтеграції кількісних і якісних оцінок; підвищення ролі самооцінки.
— Таке оцінювання передбачає визначення критеріїв для включення учнівських напрацювань до портфоліо; форми подання матеріалу; спланованість оцінного процесу; елементи самооцінки з боку учня тощо.
Інтернет джерела 1.
Методи оцінювання знань учнів