Містика у казці Гофмана «Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер»
Живописність і музикальність прози Гофмана, романтична іронія, химерна вигадка і переконлива реальність в описах його фантазій захоплюють уже не одне покоління читачів. Сам Гофман, наприклад, розглядав свою казку «Малюк Цахес» як щось значно більше, ніж гра романтичної фанта-іії. Гофман у художніх образах розкрив основну ваду капіталістичного суспільства, де праця і нагорода за неї розподілені всупереч здоровому глузду.
Тоді як один працює, похвали, гроші й слава дістаються іншому.
У своєму творі Гофман показує життя невеликого містечка і двору князя Пафнутія, при якому з’являється потворний карлик — Цахес. Маленький Цахес викликає жалість феї Розабельверде і отримує від чаклунки магічний дар, який робить його всесильним. Всі добрі вчинки, усі таланти інших приписуються йому.
Три волоски, які Цахес отримав від феї у дар, ніби втілюють V собі фетишизм золота, який передає свої блиск та цінність його иласнику. Зміст образів, створених Гофманом, зрозумілий нам: яким би огидним не був Цахес, ще більш огидними є ті суспільні иідносини, що чітко виступають у казці, незважаючи на її фантастичну форму.
Однак Гофман потворному князівству протиставляє світ «ентузіасти)», в якому розпоряджаються фея Розабельверде і чарівник Альпапус. Романтик і мрійник, студент Бальтазар наприкінці казки одружуться з коханою дівчиною і торжествує над ворогом Цахесом. Однак не торжество Бальтазара показано Гофманом як «гріхопадіння»: одружившись з Кандідою, Бальтазар входить у філістерський світ, що іронічно представлений даром Проспера Альпануса — вогнищем, в якому ніколи не згасає вогонь. Цахес знищений, та це не результат боротьби, а результат дії надиіичайних сил. У реальній дійсності, в зображенні Гофмана, немає ииходу з філістерства.
Тупий, огидний. світ, в якому шанували Цахеса, може бути перебореним, на жаль, лише чарами і тільки у мріях «енту-пмстів» — такий підсумок казки.
Містика у казці Гофмана «Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер»