Моральний вибір

Моральний вибір Можна жить, а можна існувати, Можна думать — можна повторять. Та не можуть душу зігрівати Ті, що не палають, не горять! Василь Симоненко Все своє життя людина стоїть перед моральним вибором. І від того, чим він диктується — особистою вигодою чи прагненням стверджувати добре, світле, справедливе, залежить моральне значення кожного людського вчинку. Маля ще тільки починає тупотіти ніжками, а світ уже ставить перед ним вибір: дружити з тим, хто може захистити тебе, чи з тим, хто потребує твого захисту. Пристати до гурту, який знущається над беззахисною тваринкою, чи виступити проти цього гурту.

Сказати, хто «автор» того негарного вчинку і, ніби стати зрадником, чи змовчати, і в своїх же очах стати боягузом, який побоявся сказати правду… Підглянути в «шпаргалку» і скласти відмінно екзамен чи одержати чесно трійку і залишитися без стипендії… Взяти на себе додаткову ношу в роботі і не мати вільної години для себе особисто чи знехтувати інтересами колективу, справою, якій міг би прислужитися, зате жити спокійно… Ні, не завжди проблеми морального вибору, які стоять перед людиною, такі прості, як на перший погляд може здатися. І не завжди, коли потрібно прийняти рішення, у людини є час для роздумів чи можливість порадитися зі старшими, з людьми, думці яких повністю довіряєш.

Та й не у кожного з нас такі люди є поруч… А життя вперто, настійно, щодня, щогодини ставить перед нами проблеми вибору, і вирішувати, відповідати, розплачуватись за вчинене доводиться кожному за себе особисто. І часом досить гірко… І тут, не побоюючись здатися елементарними, скажемо відразу: перш ніж зробити вибір, людина повинна запитати у своєї совісті: що вона їй підкаже? Одне безперечно: рішення залежить від сформованості життєвої позиції людини, розуміння нею свого обов’язку перед людьми, сім’єю, сповідування моральних і політичних ідеалів, світогляду, загартованості в боротьбі з нерідко прихованими формами аморальності: душевною черствістю, безцеремонністю, споживацькою психологією, безвідповідальністю, цинізмом. Залежить від вміння відстоювати свої переконання.

Тобто, від того, які моральні максими визначають наші переконання, життєву позицію. Свій єдино можливий моральний вибір зробив Олександр Матросов — між почуттям самозбереження і любов’ю до рідної землі, до товаришів, які на його очах падали, скошені ворожими кулями. В крижану скелю волів перетворитися генерал Карбишев, але не принизив себе перед лицем фашистів. Власним життям жертвували молоді хлопці, рятуючи людство від чорнобильської біди. «Вибір» — так лаконічно і в той же час ємко назвав свій філософський Роман письменник Ю. Бондарєв.

Трагедійний сюжет автор будував на різкому зіткненні двох людських доль, власне, двох виборів долі. Вже самою назвою твору Ю. Бондарєв примусив нас задуматися. Не тільки в грізні роки воєнних випробувань, а й сьогодні в світі люди щоденно стоять перед життєвим вибором. І від їх рішень залежить успіх чи поразка боротьби між добром і злом, благородством і кар’єризмом, відданістю і утриманством.

Правильність вибору виховується у сім’ї. Всім її укладом, позицією старших, що визначається не тільки вчинками, які на видноті, а й безліччю, здається, дрібних буденних справ і турбот. Точніше, ставленням до них дорослих.

Захворіла старенька мати, і її ще недавно таку потрібну в сім’ї, невтомну господиню і люблячу бабусю, відвезли в будинок престарілих, всіляко прагнуть «збути» до інших родичів, безсоромно торгуються між собою, хто зобов’язаний доглядати безпомічних матір чи батька. Які душевні якості може виховати така корисливість і черствість дорослих у дітях? Коли настане час постаріти самим батькам, який вибір зроблять вони, їх вихованці? Дико?

Але такі факти все ж трапляються. А ось молоді батьки. Вони не зуміли ні зберегти своїх почуттів, ні побудувати стосунки в дусі взаємної поваги.

Від того, який вибір зроблять вони в своїй, як їм здається, безвихідній ситуації, залежить доля дітей, їх матеріальне і моральне становище, самопочуття. Не всі здатні жертвувати собою заради інших, не всіх навчили відповідати за тих, чиє життя і майбутнє залежить від них. Діти мають бути щасливими, і вибір, тільки такий, може бути моральним. Старі батьки повинні бути доглянутими — і тут немає, не може бути іншого вибору.

При оцінці ділової поведінки людини ми виходимо з того, як вона ставиться до своїх обов’язків, за рахунок чого добивається виробничих успіхів, який вклад вносить у загальну справу, як почувають себе поруч з нею товариші по праці, ті, хто стоїть нижче і вище на службовій сходинці. З тих невеличких щоденних виборів, які людині доводиться робити, складається моральний вибір, від якого прямо і безпосередньо залежить авторитет працівника, моральне значення ролі його особистості. Моральна свобода вибору в діловій поведінці особистості — це свобода прийняття на себе додаткової відповідальності.

Вона проявляється у частці службової ноші, яку людина бере на себе, у позиції в конфлікті, у вкладі в морально-психологічний мікроклімат колективу і його виробничий престиж. Перед своїм народом немаленьким Я завинив, бо не доніс чогось, Чогось такого необхідного, одного, Що міг нести один лиш тільки я… Так говорив про моральну відповідальність кожного з нас за свій моральний вибір Микола Вінграновський, поет, який став для багатьох поколінь взірцем правдиво мовленого слова.

Моральний вибір… Кожним днем, годиною і хвилиною власного життя, кожним своїм вчинком ми робимо його. І як було б добре, коли б усі про це пам’ятали. Кожного дня, кожної години і хвилини. Бо часом і хвилина вирішує назавжди: бути особистості — чи не бути. Ось як про це написав лауреат Міжнародної премії імені Сковороди Григорій Білоус.

Життя — не часом стиснута пружина, А розвитку одвічного спіраль. Знай: жити — се не грати пастораль, Не гратися у боротьбу, а жити. (Поема «Вогонь у камені», монолог Сковороди