Мрія
Мрія
Кожного року вони зустрічаються в останній вечір осені. Щоб знову побути разом всього три місяці. Час тяжкої розлуки падає з плечей, мов тягар. Цієї зустрічі вони чекали весь рік. І, ось тепер, коли вони разом, їм здається, що їх ніщо не розлучить.
Але дарма…
… Вони знайомі так давно, що інколи здається, не було ще білого світу, а вони вже були разом. Їй дуже важко з Ним, але без Нього ще гірше. Але Він такий холодний. Він, наче близько, але так далеко.
Він рідний, але такий незрозуміло чужий. А Вона так кохає Його, хоче відчувати кожен Його подих, хоче пригорнути Його мільйонами сніжинок, які б розтопили його крижане серце. Коли вони були разом, все змінювалось.
Вночі, тихенько, Він малював на Її вікні дивовижні візерунки. А зранку все навколо блищало — яскраві промінчики сонця проблискували крізь Її шибки. А коли вони сварились, то Він йшов, а Вона плакала… А разом з Нею плакало все… Вона повільно танула під тими, нещодавно ласкавими, промінцями.
А Він так лютував, що від Його подиху завмирало все навкруги, і страшна хурделиця замітала всі сліди кохання.
Але в останній місяць перед розлученням Він завжди повертався. І їхнє кохання знову було безмежним та неземним.
… Кожного року вони загадують одне бажання: бути разом зажди. Але так, мабуть, хочуть небеса, щоб їхня мрія згасала знову і знову, тільки народившись.
Так, не можуть вони бути разом… Тому, що Він — Мороз, а Вона — Зима…
Тут розміщені мої статті, які були написані під керівництвом Коваленко Лариси Олексіївни. Яка є не просто чудовою людиною, а ще й гарним, досвідченим і чуйним педагогом.
Усі роботи розміщені для ознайомлення, якщо ж ви будете їх використовувати, прошу вказувати ім’я автора або посилання на статтю.
Дуже дякую за увагу, сподіваюсь на конструктивну критику!
Мрія