Образ Е. Базарова в романі И. С. Тургенєва «Батьки й діти»
Твір по літературі: Образ Е. Базарова в романі И. С. Тургенєва «Батьки й діти»
У романі «Батьки й діти» И. С. Тургенєв знайомить нас із життям Е. В. Базарова, одного із представників нової, що зароджується в Росії соціальної сили — разночинной інтелігенції. Образ його незвичайний, а тому, знайомлячись із ним, з його долею, ми відкриваємо для себе щось нове, цікаве й цікаве
Образ Базарова займає центральне місце в романі. З одного боку, Базарів виглядає одинаком у чужому середовищі. Писарєв у своїй статті «Базарів» указував на те, що «…у Тургенєва… не вистачило матеріалів для того, щоб цілком обрисувати свого героя з різних сторін». Дійсно, автор роману «Батьки й діти» не знав, як тримають себе Базарови з іншими Базаровими, тому що він сам належав до середовища Кірсанових
З іншого боку, Тургенєв зобразив людину нового типу в його конфлікті зі старими формами психології, ідеології й побуту
Протягом усього дії роману автор з інтересом спостерігає за своїм героєм і ставить його в різні ситуації
На характер Базарова, його манеру поводження й особистість впливає революційність його мислення. Одягається він просто, його не зв’язує умовний етикет. Базарів легко сходиться із простими людьми. «Мій дід землю орав!» — з гордістю говорив він. Базарів виступає проти дворянських умовностей, він сміється над традиціями. Звідси його іронічність, зневага до гарних слів. Автор навмисно поставив свого героя в середовище, що не хоче й не може зрозуміти його.
Більшу роль у романі грають сцени споровши. Базарів не визнає ніяких авторитетів, тим більше традицій. Павло Петрович Кірсанов не злюбив Базарова за неповагу до інших людей, за розв’язне, як йому здається, поводження. На уїдливі питання Базарів відповідає недбало, зі спокоєм, що граничить із байдужістю. Може бути, саме байдужність Базарова гнітить Павла Петровича, б’є по його почуттю власного достоїнства, самоповазі
У сцені дуелі вирішується питання про те, хто ж є носієм щирої шляхетності. І в цій ситуації П. П Кірсанов виявився морально переможеним
Базарів — учений-натураліст, матеріаліст і революціонер. Він захоплений своєю справою, його ціль — перевірити ще раз відомі вже погляди на власному досвіді. Базарів опирається на безпосередні відчуття, прояви почуттів у людини він уважає непотрібними. От у цьому він глибоко помилявся, і Тургенєв довів неспроможність подібних поглядів, провівши героя через випробування любов’ю
Полюбивши Одинцову, Базарів зрозумів, що почуття існують. Любов виявилася сильніше теорій, вона «розхитала» систему поглядів пана нігіліста. Романтизм, що відкидається спочатку героєм, став властивий і йому самому
Тургенєв сам випробовував «мимовільний потяг» до свого героя. Звертаючись до читачів і критик, він писав про Базарове: «Імовірно, багато хто з моїх читачів зачудуються, якщо я скажу їм, що, за винятком поглядів на мистецтва, я розділяю майже всі його переконання».
Тургенєв не розділяв його думок про мистецтво й природу. Це можна помітити в тексті: Базарів нехтує мистецтво й не визнає природу, а Тургенєв розвертає перед нами чудесні пейзажі; Базарів заперечує любов і дружбу, а Тургенєв малює нам відносини між родителями Базарова і їхню беззавітну любов до самого героя
У передсмертній сцені Базарів вірний своїм ідеалам до кінця й гордо дивиться в очі смерті. Чекати власну смерть, віч-на-віч зштовхнутися з нею й не злякатися може не кожний. Але це життя логічно завершене — Базарів не змогли б здійснити свої наміри внастоящем.
Образ Базарова здається те відразливої, те привабливим і загадковим. У ньому багато протиріч і невідповідностей. Тургенєв зібрав у ньому такі риси, які ніяк не можуть бути в однієї людини, це збірний образ явища, що народжується, у росіянці життя
Незважаючи на те, що автора можна скоріше віднести до покоління «батьків», Тургенєв багато в чому згодний з Базаровим. Я думаю, що Тургенєв співчував своєму героєві. І хоча він називав його «трагічною особистістю» і багато чого не приймав у Базарове, майстерність письменника-реаліста взяло гору — герой-нігіліст зображений виразною й привабливою особистістю
Образ Е. Базарова в романі И. С. Тургенєва «Батьки й діти»