Ода юним олімпійцям України
ОДА ЮНИМ ОЛІМПІЙЦЯМ УКРАЇНИ
Як дерево могутнє і красиве,
Що тягнеться до сонця від роси, —
Так і людина здобуває силу
Для себе, для здоров»я, для краси.
Щоб бути сильним — трудиться людина,
І ліпить тіло — серце розвива.
Нема в спортсмена вільної хвилини,
Здоров»я важко й чесно здобува.
Уранці — біг, в обідню пору — гирі,
Увечері — і бокс, і гра в м»яча.
І, мов спортзал, у цегляній квартирі,
Тут біатлону лиш не вистача…
Але мета — твердіша і від сталі,
Хто іще має силу отаку?
Тому спортсмен й отримує медалі
За власний труд і працю нелегку.
Звання малі, високі і не дуже,
Медалі всякі:срібні, золоті…
Знаючи це, ну хто ж буде байдужим
Тепер в своїм спортивному житті?
Щоб пам»ятать, що в тебе за плечима
Твоя Вкраїна — рідна і свята, —
Куй перемогу тілом і очима,
І буде вона в тебе золота!
Поїдеш ти в Атланту, Барселону,
Чи, може, у Нагано, як спортсмен.
Здобудеш перемогу з біатлону, —
Для України ти вже супер-мен.
І хай не підведе тебе жердина,
Що з неї ти стрибаєш в висоту…
Красива в спорті все-таки Людина,
Бо має силу воленьки святу!…
Плекай здоров»я, тіло, силу волі,
Тренуй легені, серце і кістки, —
Не будуть в тебе руки й ноги кволі,
І будеш жить, як в молоді роки…
По росяній доріжці пробігайся,
У сонця духу й сили ти проси,
Здоровим будь і сильним, намагайся
З»єднать гармонію і сили, і краси.
А сніг впаде — ти холодом гартуйся,
Це для спортсмена істина проста.
Здоровим бути кожен день готуйся,
Бо сам собі продовжуєш літа.
Жари не бійся, холоду — тим паче!
Бо лише так продовжують роки.
Спортсмен міцний, ніколи він не плаче,
Хіба лиш в гніві стисне кулаки…
Отож спортсмен — потрібна всім людина,
Живе лиш спортом цілі довгі дні.
Для нього, бач, — година — мов хвилина,
Живе у спорті будні й вихідні.
А ще ж навчає менших біля себе,
Їм віддає і серце, і тепло.
Для нього просто — прихилити б небо,
Щоб йому в спорті хороше було.
Спортивне свято скоро у дітей,
Лишилось зовсім, зовсім небагато!
Чекаєм гарних швидкісний вістей
В це довгождане Олімпійське свято.
О скільки літ, щасливих літ назад
Для України сонце ясно засіяло.
Неначе впав на землю зорепад,
І раптом світло в спорті нашім стало.
Ми досягли у спорті висоти,
На Олімпійські зразу ж запросили.
Зуміли досягти високої мети,
І показать в борні красу свою і силу.
Борзов Валерій — гордість і краса!
А Сергій Бубка! Скажете, — не те?
В їх перемогах — піт гіркий, сльоза,
А в душах їхніх — молодість цвіте.
Борис Шахлін, Латиніна Лариса,
Клочкова Яна — люди золоті!
Зібрать би в них усі найкращі риси, —
Цього найбільше хочеться в житті…
Вони знайшли і сили, і уміння,
Щоб честь Вкраїни гордо захистить.
Якої ж треба сили і сумління,
Щоб на землі ГЕРОЄМ тепер жить!
Вони — Герої! Не в війні! У спорті!
Вони — Герої! Шана їм, хвала!
І ми сьогодні ними дуже горді,
В нас Україна спортом розцвіла
А ми сьогодні, наше покоління,
Берем той приклад в спорті і в житті.
Щоб не засох ні пагін, ні коріння,
Бо ми багато маєм на меті…
Тож і чекаєм знову Олімпійських,
Хай нам медалей море накують!
Народ великий в спорті — УКРАЇНСЬКИЙ,
І хай нас в світі завжди пізнають!!!
Р. S. А ще я хочу всім спортсменам подарувати свої віршовані рядочки:
Спортивне свято скоро у дітей,
Лишилось зовсім, зовсім небагато!
Чекаєм гарних швидкісний вістей
В це довгождане Олімпійське свято.
О скільки літ, щасливих літ назад
Для України сонце ясно засіяло.
Неначе впав на землю зорепад,
І раптом світло в спорті нашім стало.
Ми досягли у спорті висоти,
На Олімпійські зразу ж запросили.
Зуміли досягти високої мети,
І показать в борні красу свою і силу.
Борзов Валерій — гордість і краса!
А Сергій Бубка! Скажете, — не те?
В їх перемогах — піт гіркий, сльоза,
А в душах їхніх — молодість цвіте.
Борис Шахлін, Латиніна Лариса,
Клочкова Яна — люди золоті!
Зібрать би в них усі найкращі риси, —
Цього найбільше хочеться в житті…
Вони знайшли і сили, і уміння,
Щоб честь Вкраїни гордо захистить.
Якої ж треба сили і сумління,
Щоб на землі ГЕРОЄМ тепер жить!
Вони — Герої! Не в війні! У спорті!
Вони — Герої! Шана їм, хвала!
І ми сьогодні ними дуже горді,
В нас Україна спортом розцвіла
А ми сьогодні, наше покоління,
Берем той приклад в спорті і в житті.
Щоб не засох ні пагін, ні коріння,
Бо ми багато маєм на меті…
Тож і чекаєм знову Олімпійських,
Хай нам медалей море накують!
Народ великий в спорті — УКРАЇНСЬКИЙ,
І хай нас в світі завжди пізнають!!!
Плекай здоров»я, тіло, силу волі,
Тренуй легені, серце і кістки, —
Не будуть в тебе руки й ноги кволі,
І будеш жить, як в молоді роки…
По росяній доріжці пробігайся,
У сонця духу й сили ти проси,
Здоровим будь і сильним, намагайся
З»єднать гармонію і сили, і краси.
А сніг впаде — ти холодом гартуйся,
Це для спортсмена істина проста.
Здоровим бути кожен день готуйся,
Бо сам собі продовжуєш літа.
Жари не бійся, холоду — тим паче!
Бо лише так продовжують роки.
Спортсмен міцний, ніколи він не плаче,
Хіба лиш в гніві стисне кулаки…
Отож спортсмен — потрібна всім людина,
Живе лиш спортом цілі довгі дні.
Для нього, бач, — година — мов хвилина,
Живе у спорті будні й вихідні.
А ще ж навчає менших біля себе,
Їм віддає і серце, і тепло.
Для нього просто — прихилити б небо,
Щоб йому в спорті хороше було.
Ода юним олімпійцям України