Переказ романа Хеллера «Виправлення-22»
Цей роман уперше побачив світло в 1961 році. Дія його відбувається під час другої світоваї війни на острові, що лежить біля Італії, на якому базується американський авіаційний бомбардувальний полк. Переказати цей добуток майже неможлива: ніяких більш-менш активних дій у ньому не описується, і порушена хронологічна послідовність подій. Та й не потрібно переказувати.
Головне завдання автора, наськільки я неї зрозумів, — показати комізм життя, чого б страшного в ній не відбулося, і дурість людей, И хоча цей добуток фантастика, взаємини між людьми, їх до смішного дурне повадження мало чим розходяться з реальністю.
Чим мене вразила ця книга? Сваїм ськладом, сваєю композицією: автор пише так заплутано, що роман майже неможлива читати. И ще: автор протягом усього роману кілька разів вертається до однієї події й щораз розповідає про нього як би вперше.
Це надає роману особливий відтінок. Ця книга мене вразила дурнуватим повадженням героїв, такими ж їхніми діалогами, схожими на ті, що мають місце в нашій дійсності. Не один раз я бачив подібну сцену: —
Як тільки я піду, ти порвеш мою адресу на дрібні шматочки й викинеш у стічну канаву. — Нізащо! — відповів він і, як тільки вана зникла за рогом, порвав адресу на дрібні шматочки й викинув у стічну канаву. Або чув щось подібне: «Кожний сам повинен вибирати Бога, у який йому не вірити». І подібних прикладів із цієї книги можна привести ще багато. Сміятися можна так само багато й над многим.
Кожний герой цього добутку унікальний і в той же час дурний. Жоден, напевно, читач не зрозуміє всього, що написано в романі. Один з героїв, наприклад, якось умудряється купувати курячі яйця по сімох, а продавати по п’яти центів за штуку, при цьому роблячи собі прибуток. Ця книга не з тих, що швидко забуваються.
Я її валею-невалею згадую майже щодня, тому що дуже часте повадження людей нагадує повадження її героїв, хоча повадження останніх не можна сприймати без посмішки. Є книги, читаючи які людина відпочиває, розслаблюється. Таких добутків більшість .
Але існують і такі, які жадають від читача «напруги розуму» . «Виправлення-22» ськладно віднести до якого-небудь типу літератури із двах названих вище. За змістом її можна віднести до першого типу, по композиції — до другого. Чим ближче читач «підходить» до кінця цього роману, тим рідше в нього з’являється посмішка й тем швидше він перегортає сторінки: хронологічна послідовність поступова відновлюється, а гумору стає менше, хоча до кінця він так і не висохне. Гумор стає іншим, «чорним». Роман «Виправлення-22» Джозефа Хеллера визнаний світовим шедевром літератури.
И я с цим згодний.
Переказ романа Хеллера «Виправлення-22»