Планування виховної роботи у 1-4 класах

Планування виховної роботи в 1- 4-х класах Основним завданням виховної роботи вчителя і вихователя початкових класів є закладання навичок перебування дитини в шкільному колективі, призвичаєної її до вимог школи, нового розпорядку дня, нового колективу; формування вмінь розподіляти свій час. Разом із тим, учитель вводить школяра у складний світ сприйняття знань, формує вміння здобувати ці знання і переосмислювати; вчить складній науці спілкування із товаришами, вмінню рахуватися з друзями і з колективом; гармонізує стосунки дитини з, родиною, тобто вчить будувати взаємини у складній системі: Я — Моя родина — Клас — Школа, Я — Світ. У 1-му класі формуються навички школяра долати психологічні труднощі у зовсім новому, незнайомому колективі, вирішувати проблеми взаємин дитини і дорослого, вчитись правильно розставляти акценти першочерговості виконання різноманітних завдань і робіт, вчитись підкоряти особисті бажання потребам колективу і основній роботі школяра — навчанню. Тому досконале знання педагогом свого дитячого колективу в цілому і кожного учня зокрема зобов’язує вчителя якомога швидше і глибше вивчити психологію кожної особистості. З цією метою класовод може завести на початку навчального року Журнал спостережень, де на кожного учня заводиться відповідно декілька сторінок, або вести на кожного учня індивідуально Карту спостережень.

У цих документах записувати все, що стосується учня, його вчинків, успіхів або невдач. Такі записи допоможуть педагогу швидше взнати особливості характеру дитини, познайомитися із середовищем, в якому вона живе, і знайти правильний шлях до більш успішного здійснення виховання. Виходячи з цього, у 1-му семестрі, відповідно, вчитель 1-го класу планує такі форми роботи: — знайомство із учнем та його родиною, вивчення психологічних особливостей дитини, його вмінь і навичок, середовища, в якому знаходиться вихованець; — формування навичок самостійного вирішення шкільних, побутових проблем; — виховання поваги до школи, людей, які обслуговують школу; — виховання культури поведінки в школі і дотримання Правил для учнів школярем; — виховання навичок обережного пересування учня за маршрутом: дім — школа, школа — дім; глибокий аналіз середовища, в якому знаходиться дитина у позаурочний та позашкільний час; — виправлення негативного впливу, який отримує вихованець поза школою; — корекцію поведінки і впливу батьків, родини, якщо цей вплив носить антипедагогічне, антисоціальне спрямування. У 2-4-му класах вихователь, ознайомлений із психолого-педагогічною ситуацією в класі, конкретизує завдання, яке стоїть перед ним.

Виходячи із виховної проблематики школи, конкретного дитячого колективу, педагог визначає на навчальний рік виховну проблему, яку буде вирішувати щодня, щомісяця, щочверті. Тема проблемного питання у роботі з класом залежатиме від багатьох факторів. Це може бути проблема формування в учнів навичок розумової праці ; проблема з багатьох аспектів морально-етичного виховання, проблема подальшого формування згуртованого дитячого колективу, з питань національного виховання та багатьох інших важливих цікавих і творчих питань. Головне, щоб проблема була актуальною з позицій здійснення виховного процесу, відповідала сучасним аспектам розвитку нашої Держави і щоб відображала суть завдань роботи з конкретним дитячим колективом і допомагала вихователю дійти до кожної дитини зокрема. Уся робота у 1-3 — их класах відповідно планується у таких напрямках: — ознайомлення учнів із культурою родинних стосунків і виховання поваги до сім’ї, її традицій; — формування культури поведінки маленької людини у природі, побуті, громадських місцях, тобто закріплення основ загальнолюдської культури поведінки; — прилучення до джерел національної культури; — виховання вмінь і навичок здорового способу життя; — виховання в учнів бачення прекрасного в житті та виховання навичок аналізу ситуацій і явищ з метою розрізнення прекрасного і потворного в житті людини; — формування культури взаємин між статями; — формування розуміння про важливість праці у людському житті; — формування початкових понять про економіку; — виховання політичної культури.

У зв’язку із обраною проблемою вихователь планує низку заходів, у системі виконання яких проблемне питання буде вирішуватися.