Постать Владислава Городецького
Видатний київський архітектор Владислав Городецький народився у травні 1863 року в польській шляхетській родині на Поділлі в селі Шолудьки. Після закінчення реального училища в Одесі та Імператорської академії мистецтв у Петербурзі він переїхав до Києва. У Києві Городецький прожив майже 30 років.
Наприкінці XIX століття, коли Київ охопила «будівельна лихоманка», з’явилося багато різноманітних громадських споруд, багатоповерхових будинків: храмів,»училищ, гімназій, театрів, готелів, притулків, іподром, критий ринок, політехнічний інститут. Владислав Городецький був автором деяких із них. Так при будівництві у 1897-1899 роках Національного художнього музею України на вулиці Грушевського в центральному порталі були застосовані класичні давньогрецькі колони. Два леви стережуть цей храм. Зведено його з бетону.
Городецький був власником цементного заводу, що знаходився під Києвом, і тому задля реклами більшість замовлень виконував зі свого бетону. Тому будинок музею, що був спроектований і побудований із дотриманням усіх канонів і пропорцій класичної архітектури, є у своєму роді унікальним.
Римсько-католицький костел Святого Миколая був збудований у готичних формах — з двома шпилястими вежами, круглим вікном-розеткою, з ліпним декором. Однак найбільшу славу Городецькому принесла найоригінальніша споруда XX століття — власний прибутковий будинок у стилі модерн на вулиці Банковій. Раціонально розпланований, оздоблений багатьма скульптурними прикрасами, виконаними близьким другом архітектора — італійським скульптором Еліо Саля.
Всі оздоби були виконані з найпередовішого матеріалу стр-ліття — цементу, а скульптор вже надавав готовому твору вигляд натурального каменю, проходячи по поверхні карбом. Фасади будинку прикрасив справжній «зоопарк»: голови слонів та носорогів, пітона, крокодила, ящірки, косулі, казкові риби, величезні квіти. Всі композиції були ретельно продумані і виконані з великою майстерністю, створивши незабутній образ казкового будинку.
Владислав Городецький побудував гімназії в Черкасах та Умані, цукровий завод у Шпикові, мавзолей Потоцьких у Печері тощо.
У 1920 році архітектор був змушений емігрувати до Польщі, де він продовжував працювати за фахом. Одна з американських компаній у 1928 році запропонувала Городецькому посаду головного архітектора синдикату зі спорудження перських залізниць.
Помер Владислав Городецький 3 січня 1930 року і був похований на цвинтарі Долаб у Тегерані. Ім’ям Городецького названо вулицю в центрі Києва, на якій і досі стоять будинки, споруджені за його кресленнями, і
Великий внесок у розбудову столиці нашої Батьківщини зробило багато відомих особистостей. Серед них я назву імена декількох. Так, 1051 року в Києві був заснований православний монастир Києво-Печерська лавра.
Його засновником став Антоній Печєрський. Саме в цьому монастирі була створена «Повість временних літ». Перший вищий навчальний заклад, видатний просвітницький і культурний центр — Києво-Могилянська академія — виник у 1632 році і був названий так на честь протектора закладу митрополита Петра Могили.
Київ завжди був центром літературного процесу України. Серед видатних особистостей, які працювали в цьому місті заради процвітання своєї батьківщини і її столиці — Леся Українка, її брат Петро Косач, котрі в 1889 році організували в Києві літературний гурток «Плеяда». З Києвом пов’язане життя та діяльність багатьох українських, російських та закордонних письменників, у тому числі П. Тичини і М. Рильського.
Саме в цьому місті в 1928 році виникла пізніше відома на весь світ кінофабрика — Київська кіностудія художніх фільмів, керівником якої став Олександр Довженко.
Постать Владислава Городецького