Принципи управління освітою і школою

Державність управління школою як принцип полягає в тому, що розвиток освіти, фінансування здійснюється в певному порядку. У Положенні про школу зазначається, що школа є автономною в організації навчально-виховного процесу, юридично і фінансово самостійною у своїй діяльності. Вона діє відповідно до Конституції України, Закону «Про освіту», а також нормативних актів Міністерства освіти і науки України, типового та шкільного статутів. Кожна школа на основі типового статуту розробляє свій статут, у якому зазначається мета діяльності школи, норми і правила життя закладу, його особливості, перспективи розвитку, права і обов’язки членів колективу.

Демократичність управління школою полягає в поєднанні громадського самоврядування з єдиноначальністю директора. Головним органом самоврядування є конференція педагогів, батьків, учнів , громадськості. У школі створюється традиційна педагогічна рада.

Статут школи, Правила внутрішнього трудового розпорядку, Положення про школу є демократичною правовою базою школи. Гласність управління та його відкритість полягають у тому, щоб рішення педагогічної ради, плани роботи школи, розподіл між учителями годин, звільнення і прийом на роботу вчителів відбувалося відкрито, щоб у школі не було конфліктних ситуацій, панувала справедливість. Регіональність школи полягає не лише в її розташуванні , а й у належності до того чи іншого регіону України , кожен із яких має свою специфіку життя, побут, діалект, національні особливості, традиції. Усе це зумовлює створення в школі культурно-освітніх центрів , організації гуртків, хорів, фестивалів народного співу та музики. Науковість — опора на положення педагогіки, психології та інших наук про навчання, виховання, освіту.

Гуманізація — максимальна відповідальність усіх, хто управляє школою, за створення оптимальних умов для успішного навчання і виховання учнів, а також створення гуманних стосунків у дитячому і педагогічному колективах. 3. Органи освіти: їхні функції і структура Відповідно до Закону України «Про освіту» створено систему органів державного управління і систему органів громадського самоврядування. Органи державного управління освіти в Україні: Міністерство освіти і науки України; міністерства і відомства України, які мають навчально-виховні заклади; Вища атестацій на комісія України ; відділи освіти місцевих державних адміністрацій. Центральні органи державного управління освітою беруть участь у виробленні та втіленні в. життя державної політики в галузі освіти, професійної підготовки кадрів, у визначенні перспектив та напрямів розвитку освіти, у розробці стандартів змісту освіти і нормативів матеріально-технічного та фінансового забезпечення навчально-виховних закладів.

Ці органи здійснюють координаційні, науково-методичні, контрольні функції та державне інспектування, забезпечують зв’язки з іншими державами, організовують впровадження в практику досягнень науки і передового досвіду, проводять атестацію та акредитацію навчально-виховних закладів. Місцеві органи влади фінансують навчальні заклади, визначають їх мережу, беруть під соціальний захист працівників цих закладів і дітей, ведуть облік дітей шкільного віку і контроль за їхнім навчанням у школі, встановлюють опіку над дітьми без батьків. Органами громадського самоврядування в системі освіти є: загальні збори колективу; рада навчально-виховного закладу; районна, міська, обласна конференції працівників освіти; республіканський з’їзд працівників освіти.

Органи самоврядування самостійно планують роботу; беруть участь у формуванні планів прийому учнів, студентів, слухачів з урахуванням державного замовлення; визначають зміст шкільного компонента освіти, форми і методи навчання; приймають на роботу педагогічних і інших працівників; здійснюють громадський контроль за організацією харчування у навчально-виховних закладах.