Проект «Шляхи оптимізації профоріентаційної роботи з учнями старшого шкільного віку

Актуальність

В умовах соціально-економічної трансформації нашого суспільства проблеми професійної орієнтації набувають винятково важливого значення, оскільки їх вирішення спрямоване на свідоме професійне самовизначення молодої людини.

За підрахунками зарубіжних вчених правильний і своєчасний вибір професії в шкільному віці в 2-2,5 разів зменшує плинність кадрів, на 10-15% збільшує продуктивність праці і в 1,5-2 рази знижує вартість підготовки кадрів.

Підготовка молодої людини до праці і вибору професії повинна бути відповідальною ланкою в плануванні її життєвого шляху. Ще у III віці до н. е. китайський філософ Гуан Ци сказав: «Якщо плануєш на один рік, тоді сій зерно. Плануєш на десять років — саджай дерева.

Якщо ж плануєш на все життя, тоді навчай і наставляй людей!».

Праця в житті людини займає значне місце. Тільки в ній формується і розвивається повноцінна особистість, яка здатна принести користь суспільству, а зараз це об’єктивна потреба.

Загальноосвітня школа готує учнів до вибору професії всім змістом і методами навчально-виховної роботи. У цій підготовці важливо все: система загальноосвітніх знань, політехнічне й трудове навчання, ідейно-політичне, моральне, естетичне й фізичне виховання учнів. Проте вибір професії не може бути лише як побічний результат загальношкільної та позашкільної виховної роботи.

Потрібна спеціальна система заходів, спрямованих на підготовку учнів до професійного самовизначення.

На основі цієї системи і формується в особистості те особливе психологічне утворення, що має назву готовності до свідомого вибору професії. Це психологічне утворення — структурне і включає такі компоненти:

1) загальне позитивне ставлення до праці на користь суспільства, працьовитість, усвідомлення того, що праця є обов’язком кожної людини;

2) знання певних професій, їх змісту, вимог, перспектив їх розвитку, шляхів здобуття професійної кваліфікації;

3) правильна самооцінка, знання своїх здібностей, інших властивостей

Завдання Проекту:

— забезпечити учнів теоретичними та практичними знаннями з основ вибору успішної професії;

— створення умов для усвідомленого вибору напряму подальшого навчання і підвищення готовності підлітків до соціального, професійного і культурного самовизначення в цілому

Метою проекту Є — формування відповідального ставлення учнів до вибору професійного шляху через розширення меж самопізнання й одержання інформації про світ професій,

— впровадження в виховний процес інноваційної технології розвитку здатності учнівської молоді до вибору успішної професії

Цілі проекта

Організація розвивального середовища, спрямованого на

— вироблення умінь вибору професії,

— оцінювання ставлення до праці,

— відчуття відповідальності за майбутню діяльність

Очікувані результати

— розвиток здатності самостійного осмислення ситуацій, явищ, фактів, інформації; — формування свого ставлення, власної позиції або рішення до дії, що сприяє вибору успішної професії.

Н Ауково-теоретична база проекту

В процесі роботи над проектом використано основні положення щодо розвитку освіти в Україні, викладені у законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту», в Державній національній програмі «Освіта» , Національній доктрині розвитку освіти в Україні, «Концепції профільного навчання», а також нормативно-правових документах Міністерства освіти і науки України.

Проблемам профорієнтації в літературі приділений не так уже й багато уваги. Неоціненну допомогу в процесі написання педагогічного проекту надали роботи Авдуевскої Е. П., Араканцеввої Т. А. «Проблема юнацького самовизначення в практиці шкільної психологічної служби», «Життєві перспективи особистості»; Пряжникової Н. С. «Професійне й особистісне самовизначення», Овчарової Р. В. «Програма профорієнтаційного тестування», И. Кабіної, Т. Радзик «Я в світі професій».

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що предметом уваги вчених були проблеми, пов’язані з дослідженням системи професійної орієнтації учнів, підготовки їх до свідомого вибору професії ; необхідності формування в молоді вмінь самостійного пошуку та аналізу знань про різні види професійної діяльності ; проблеми професійної орієнтації у зарубіжних країнах (Н.

В. Абашкіна, Н. М. Лавриченко).

Реалізація проекту передбачає етапи:

І етап — підготовчий

ІІ етап — основний — 2010 — травень 2011 року

ІІІ етап — завершальний

Зміст проекту

Одним із пріоритетних напрямків діяльності педагогів нашої школи вважається робота з формування професійної орієнтації та професійного самовизначення учнів, подальшого опанування інноваційними технологіями навчання та впровадження новітніх технологій у навчально — виховний процес, здійснення підготовки підростаючого покоління до свідомого вибору професії.

Головним завдання школи з профорієнтаційного виховання молоді вважаємо

1) загальне позитивне ставлення до праці на користь суспільства, працьовитість, усвідомлення того, що праця є обов’язком кожної людини;

2) знання певних професій, їх змісту, вимог, перспектив їх розвитку, шляхів здобуття професійної кваліфікації;

3) наявність певних професійних інтересів, формування правильної самооцінки, знання своїх здібностей, інших властивостей

Акцентуюємо увагу на тому, що ефект профорієнтаційної роботи зі старшокласниками підвищується за певних умов

До цих умов належать:

А) побудова профорієнтаційної роботи на основі врахування вікових особливостей учнів;

Б) конструювання пізнавального профорієнтаційного матеріалу на основі принципів системності, послідовності й наступності;

В) застосування активних методів навчання та виховання в профорієнтаційній роботі, використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій і засобів зв’язку ;

Г) реалізація творчих зв’язків класного керівника з батьками і вчителями-предметниками.

Коротко зупинимося на особливостях кожної з вищеназваних умов.

Врахування психологічних особливостей учнів старшого шкільного віку в профорієнтаційній роботі

У старшому шкільному віці встановлюється досить міцний зв’язок між професійними і навчальними інтересами. Вибір професії сприяє формуванню навчальних інтересів, старші школярі починають цікавитися тими предметами, що їм потрібні в зв’язку з обраною професією. Учні розглядають вибір професії як свого роду висновок з аналізу потреб і наявних схильностей і здібностей, із зіставлення цих своїх особливостей з вимогами, що пред’являє до людини професія.

Конструювання пізнавального матеріалу профорієнтаційної спрямованості на основі принципів системності і поступовості.

Учні в процесі профорієнтаційної роботи в школі засвоюють певну систему знань про світ професійної праці, про потреби суспільства в кваліфікованих кадрах , починають усвідомлювати свої інтереси, нахили та інші важливі для майбутньої професійної діяльності психологічні якості . З цього погляду професійна робота має проводитись за певною системою. У чіткій послідовності розкриваються умови вибору професії, обговорюється важливість правильного професійного самовизначення для суспільства й особистості, учні ознайомлюються з профорієнтаційною класифікацією професій, складають профорієнтаційні «портрети» професій, оволодівають прийомами самопізнання й самооцінювання. У результаті у старшокласників формується необхідний рівень усвідомлення проблеми професійного самовизначення та початкові вміння та навички її розв’язання.

Створюються необхідні передумови для успішного формування готовності до свідомого вибору професії.

Застосування в профорієнтаційній роботі активних методів навчання і виховання.

Розвиток пізнавальної активності учнів, самостійності, творчого підходу до розв’язання поставлених завдань є важливою вимогою не тільки профорієнтації, а й усієї навчально-виховної в школі. В профорієнтаційній роботі багато місця потрібно відводити самостійній інформаційно-пошуковій роботі учнів. До основних форм цієї роботи можна віднести творчі проекті «Захист професії», «Професія майбутнього», складання професіографічної характеристики професії, конкурс рекламних плакатів «Обирай робітничу професію» конкурс бізнес-планів «Я відкриваю свою справу»

Профорієнтаційна робота розкриває широкі можливості й для використання колективних форм пізнавальної діяльності учнів, яка здійснюється в таких видах профорієнтаційних заходів: зустріч зі спеціалістом, профорієнтаційна екскурсія, самостійне дослідження професії учнями.

Співробітництво класного керівника з батьками і вчителями-предметниками у проведенні профорієнтаційної роботи.

Співробітництво класного керівника з батьками у проведенні профорієнтаційної роботи здійснюється в двох основних напрямах: психолого-педагогічна освіта з питань свідомого вибору професії і залучення батьків до активної участі в профорієнтаційної роботі класу, школи. Обидва напрями ми розглядаємо як основні шляхи формування так званого профорієнтаційного середовища учнів. Успішність профорієнтаційної роботи в школі значною мірою залежить від участі в ній учителів-предметників.

Тісний контакт класного керівника з учителями-предметниками дає можливість підвищити виховні функції кожного навчального предмета, наблизити його до соціальної практики. У цьому співробітництві класний керівник виступає в ролі координатора, який узгоджує, планує і разом з учителями-предметниками проводять цю роботу. Предметники, в свою чергу, беруть участь у проведенні профорієнтаційних заходів, спрямованих на ознайомлення учнів з певними професіями, що відповідають специфіці того чи іншого предмета.

Усе це створює сприятливі умови для ознайомлення учнів із психологічною характеристикою професії, тими вимогами, що пред’являються до уваги, спостережливості, мислення, волі, характеру та інших психологічних особливостей людини в тій або іншій професії.

ВИСНОВКИ

Основне завдання профорієнтаційної роботи — допомогти сформувати у старшокласників ефективне рішення, яке вплине на вибір професії та буде віддзеркалювати як індивідуальні так і суспільні потреби. Вибір професії — це не одномоментовий акт, а процес, що складається з ряду етапів, тривалість яких залежить від зовнішніх умов та індивідуальних особливостей суб’єкта вибору професії.

Результативність

— після проведеної профоріентаційної роботи виросла свідомість вибору професії учнями з 67% до 73%;.

— виросло відсоткове відношення учнів, які орієнтуються у сфері професій: людина-людина — до 85%, людина-техніка — до 81%, людина-природа — до 65%, людина-художній образ -100%

— при визначені мотивації значно підвищився мотив відповідальності за обрану справу і зовсім зник мотив вибору навчального закладу за місцем проживання, це можна вважати доказом більш свідомого вибору майбутньої професії