Проектна діяльність на уроках праці в школі для дітей зі зниженим зором

Завданням сучасної школи є створення сприятливих умов для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, а особливо в школі для дітей з вадами зору. А також формування у школярів орієнтації на майбутню професійну діяльність. Метою трудового навчання є формування технічно та технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя та активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства, життєво необхідних знань, умінь і навичок ведення домашнього господарства, забезпечення умов для професійного самовизначення учнів, вироблення в них навичок творчої діяльності, виховання культури праці. Через особливості змісту трудове навчання виконує ряд функцій: — ознайомлення учнів зі світом професій; — залучення учнів до конструкторської та дослідницької діяльності; — розвиток в учнів здатності реально оцінювати свої можливості для вибору посильних творчих завдань Базовою функцією є ознайомлення учнів з проектно-технологічною діяльністю з опорою на знання з інших предметів на рівні предметно-практичної діяльності. Проектний метод забезпечує інтеграцію знань учнів з різних навчальних предметів, диференціацію навчання з урахуванням індивідуальних особливостей школярів, проблемність навчально-виховного процесу.

Усі теми програми з трудового навчання забезпечують послідовне формування в учнів уявлень про зміст та етапи цілісного процесу проектування і виготовлення виробів , а також аналіз і оцінка процесу і результату праці та нескладні маркетингові дослідження. Акцент у проектній діяльності учнів переноситься на розвиток творчого і критичного мислення, уміння працювати з інформаційними джерелами, різними видами проектно-технологічної документації; формування в учнів навичок проектної діяльності, уміння здійснювати аналіз та оцінку технологічних об’єктів, свідомо обирати ті чи інші технологічні процеси, трудові прийоми і технічні засоби. Таким чином, знання, уміння та навички, якими повинні оволодіти учні є передумовою для успішного вирішення ними задач проектно-технологічної діяльності. Повноцінна пізнавальна діяльність школярів виступає головною умовою розвитку в них ініціативи, активної життєвої позиції, винахідливості й уміння самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватися в стрімкому потоці інформації. Ці якості особистості є ні що інше, як ключові компетентності.

Вони формуються у школяра тільки за умови систематичного включення його в самостійну пізнавальну діяльність, яка в процесі виконання ним особливого виду навчальних завдань — проектних робіт — набуває характеру проблемно-пошукової діяльності. Основою компетентнісного підходу до освіти є пріоритетна орієнтація на здатність до навчання, самовизначення, самоактуалізація, соціалізація та розвиток індивідуальності Компетентнісний підхід до освіти школярів орієнтується на самостійну участь школяра у навчально-пізнавальному процесі та оволодіння здатністю до переносу своїх навичок у сферу свого досвіду для становлення різного роду компетенцій. Освітня компетенція включає сукупність взаємопов’язаних смислових орієнтацій, знань, умінь, навичок, способів діяльності учня, необхідних, щоб здійснювати індивідуально і соціально-значиму продуктивну діяльність по відношенню до об’єктів реальної дійсності.

Ключовими освітніми компетенціями є наступні: 1. Ціннісно-смислова компетенція — це ціннісні орієнтири учня, його здібність бачити і розуміти оточуючий світ, орієнтуватися в ньому, усвідомлювати свою роль і призначення, приймати рішення., і яка включає такі види діяльності: 1. Участь в конкурсах різного рівня, 2. Участь в проектах. 2. Навчально-пізнавальна компетенція — це сукупність компетенцій учня в сфері самостійної пізнавальної діяльності, яка включає элементи логічної, загальнонавчальної діяльності, і яка включає такі види діяльності: 1.Конспектування. 2. Работа з підручником. 3. Фотографування об’єктів. 4. Робота над рефератом.

5. Участь в экскурсії. 3. Інформаційна компетенція — це володіння сучасними засобами інформації та інформаційними технологіями . А також — пошук, аналіз та відбір необхідної інформації, її обробка, зберігання та передача.

Вона включає такі види діяльності як : 1.Пошук інформації в бібліотеці. 2. Пошук інформації в электронних енциклопедіях. 3. Використання інформації з Інтернета. 4. Створення презентації. 5. Створення буклета.

4. Комунікативна компетенція — це знання способів взаємодії з оточуючими та віддаленими подіями та людьми; навички роботи в групі, колективі, володіння різними соціальними ролями. Учень має вміти представити себе, написати листа, анкету, заяву, поставити запитання, вести дискусію тощо. До цієї компетенції відносяться такі види діяльності: 1. Виступ з повідомленням. 2. Взаємоконтроль 3. Участь в дискуссії.

4. Участь в анкетуванні. 5. Співбесіда. 5. Соціально-трудова компетенція — це оволодіння знаннями і досвідом у громадянсько-суспільній діяльності, у соціально-трудовій сфері, у галузі сімейних стосунків, у питаннях економіки і права та в професійному самовизначенні.

6. Компетенція особистісного самовдосконалення — спрямована на засвоєння способів фізичного, духовного та інтелектуального саморозвитку, емоційну саморегуляцію та самопідтримку. Вона пов’язана з безперервним самопізнанням, розвитком необхідних особистісних якостей, формуванням психологічної грамотності, культури мислення й поведінки. До цієї компетентності слід віднести дотримання правил особистої гігієни, турбота про власне здоров’я, внутрішню екологічну культуру. Всі ці види діяльності є посильними для дітей із вадами зору.

Особлива роль у формуванні ключових компетентностей учнів належить проектній діяльності. Мета проектного навчання полягає в тому, щоб створити умови при яких учні: — самостійно набувають знання з різних джерел; — користуються набутими знаннями для вирішення пізнавальних і практичних завдань; — набувають комунікативні вміння, працюючи в різних групах; — розвивають дослідницькі вміння ; — розвивають системне мислення. Суть проектної технології полягає в тому, яким чином, організувати навчальний процес, щоб не просто дати учням знання про досліджувані процеси і сформувати у них навички роботи над проектом, а також вміння проведення досліджень, але й вирішити більш глибоке завдання — формування ключових компетентностей, наявність яких необхідна для продовження здобуття освіти у вищих навчальних закладах, успішної діяльності в різних сферах виробництва. Підвищувати активність учнів у самостійному здобутті знань, слід через уміння здійснювати практичну діяльність, що стало можливим шляхом впровадження проектної технології, яка, по суті, заснована на використанні проблемних, дослідницьких методів.

Школярі повинні бути підготовлені до проектної діяльності, а для цього їх необхідно послідовно навчати планування цього виду діяльності, а також створювати умови для мотивації на даний вид діяльності. У рішенні цієї задачі важлива роль відводиться вчителю, готовому до організації і керівництву проектною діяльністю. Формою комунікації, яка забезпечує перенесення досвіду є вільне спілкування, в ході якого досвідчений педагог за рахунок питань і фіксації уваги допомагає усвідомити учневі його компетентності. Педагог також має бути готовим до проектної діяльності. І від його готовності залежить і ефективність роботи учнів над проектом. Модель готовності вчителя до проектної діяльності відображена на малюнку.

Також проектна діяльність має і свою структуру. Основний результат проектної діяльності — це формування ключових компетентностей. При правильній організації роботи та своєчасної навченості учнів основам проектної діяльності, а також створення системи такої роботи в рамках позанавчальної діяльності школярі отримують можливість не тільки оволодіти знаннями в різних областях науки, а й навчитися ефективно використовувати отримані знання, розвивати самостійність та комунікативні вміння. Необхідність письмового оформлення результатів проектної діяльності спонукає ретельніше підходити до формулювань, краще структурувати інформацію, виховує у школярів культуру грамотного і цивілізованого обміну інформацією. Теми для проектних, дослідницьких робіт підбираються дотримуючись трьох важливих критеріїв: 1) конкретність теми і одержуваних результатів; 2) зв’язок з власним життєвим досвідом; 3) можливість подання результату в самих різних формах .

Трудове навчання завжди було орієнтоване на практичну підготовку учнів та застосування знань на практиці, навчання учнів поводиться з різними засобами праці, що вирізняє даний предмет від інших тим, що учні залучаються до розв’язання практичних завдань, наближених до реального життя. Метод проектів стимулює самостійну пізнавальну діяльність і здійснюється за схемою: все, що я пізнаю, я знаю, для чого мені потрібно і де я можу ці знання застосувати. Цінність цього методу полягає у тому, що учні самостійно приходять до вирішення проблеми поповнення своїх знань, удосконалення навичок роботи Робаявність проблеми , яка вимагає інтегрованих знань, пошукової діяльності для її вирішення; пізнавальна, теоретична і практична значущість передбачуваних результатів; самостійна індивідуальна або групова робота учнів над проектом; використання дослідницьких методів, які передбачають певну послідовність дій Оцінювання проектно-технологічної діяльності здійснюється у двох аспектах: рівень володіння теоретичними знаннями, який можна виявити у процесі усного чи письмового опитування, та якість практичних умінь і навичок, тобто здатність до застосування вивченого матеріалу під час виконання практичних робіт.

Тому критерії оцінювання проектно-технологічної діяльності учнів носять комплексний характер. До них належить: рівень застосування знань та умінь в практичній роботі; уміння користуватися різними видами конструкторсько-технологічної документації та іншими джерелами інформації; дотримання технічних вимог у процесі виконання робіт ; уміння організовувати робоче місце і підтримувати Порядок на ньому в процесі роботи; рівень сформованості трудових прийомів і умінь виконувати технологічні операції; дотримання правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог; дотримання норм часу на виготовлення виробу; рівень самостійності у процесі організації і виконанні роботи ; виявлення елементів творчості. Разом з тим реалії життя показують, що деякі школярі не можуть виконати творчі проекти. Їм можна запропонувати творчі завдання за зразком. Такий підхід не травмує дитину, не примушує страждати від відчуття власної неспроможності. ота над проектом з трудового навчання включає чотири етапи: організаційно-підготовчий, конструкторський, технологічний та заключний. З метою отримання позитивного результату від проектно-технологічної діяльності учнів необхідно дотримуватися основних вимог, а саме: наявність проблеми , яка вимагає інтегрованих знань, пошукової діяльності для її вирішення; пізнавальна, теоретична і практична значущість передбачуваних результатів; самостійна індивідуальна або групова робота учнів над проектом; використання дослідницьких методів, які передбачають певну послідовність дій Оцінювання проектно-технологічної діяльності здійснюється у двох аспектах: рівень володіння теоретичними знаннями, який можна виявити у процесі усного чи письмового опитування, та якість практичних умінь і навичок, тобто здатність до застосування вивченого матеріалу під час виконання практичних робіт.

Тому критерії оцінювання проектно-технологічної діяльності учнів носять комплексний характер. До них належить: рівень застосування знань та умінь в практичній роботі; уміння користуватися різними видами конструкторсько-технологічної документації та іншими джерелами інформації; дотримання технічних вимог у процесі виконання робіт ; уміння організовувати робоче місце і підтримувати порядок на ньому в процесі роботи; рівень сформованості трудових прийомів і умінь виконувати технологічні операції; дотримання правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог; дотримання норм часу на виготовлення виробу; рівень самостійності у процесі організації і виконанні роботи ; виявлення елементів творчості. Разом з тим реалії життя показують, що деякі школярі не можуть виконати творчі проекти. Їм можна запропонувати творчі завдання за зразком.

Такий підхід не травмує дитину, не примушує страждати від відчуття власної неспроможності.