Реклама зомбує наших дітей

Мої діти не їдять нічого, що не танцює по телевізору.

Ерма Бомбек

Малюки дивляться рекламні ролики. Вони дивляться не так, як ми, − не з цікавістю і не з презирством. Вони упиваються в ці забавні сюжети, як ми − в гостросюжетні фільми. І справа навіть не в якомусь цілеспрямованому зомбуванні, ефекті 25-го кадру і інших НЛП-штучках.

Мета реклами — в короткий проміжок часу продемонструвати якомога більше яскравих, емоційних картинок, зачепити, змусити хотіти те, що показують. Дітям цього і треба. А тут коротка, цікава і забавна історія про те, як все було погано, а потім — р-р-раз! І все стало відмінно.

За допомогою жуйки, льодяників, засобу для виведення плям, дезодоранта і — прости господи! — прокладок.

А взагалі, реклама впливає на дитячий розум, що не окріпнув, опосередковано − через нас, батьків і близьких. Якщо ви піддалися рекламним прийомам і замислюєтеся, «а не чи купити…» − дитина вмить відчуває це і скандує: «купи!».

Усі іграшки-сюрпризи, пластикові витребеньки з упаковки з чіпсами, магнітики, що йдуть в комплекті з йогуртом, − у всьому цьому у малюка потреби як такої немає. Та вона є у нас. І якщо вже нам здається, що модно − означає добре, у вашого чада буде повний набір барахла з телевізора.

Утім, не все так погано − навіть у реклами є користь. Всупереч наший логіці, прямої залежності між рекламою і тим, що дитина обов’язково захоче це, немає. Їй ще нецікаво, що саме пропонують в ролику. Вона дивиться життєву історію, міні-фільм. Оберніть це в повчальних цілях, для пояснення, «що таке добре, а що таке погано»:

— Адже і справді, коли людина посміхається, вона стає красивішою! ;

-Дивись, дівчина викинула у вікно всі речі цього хлопця. Ай-ай-ай, який він буде обурений! Так не можна робити.

Дошколята і молодші школярі стають чи не головними адресатами реклами. Саме їм належить робити самостійний вибір через декілька років. Тому «рекламісти» б’ються за те, щоб впливати на цю поки що беззахисну групу населення .

Коли діти трошки підростають, починають розуміти, що якщо щось є на екрані, воно неодмінно є і в магазині. І тоді починається морока… «Купи!», «Хочу!», «Дай!» − скандують малолітні «вимагачі», явно демонструючи наслідки реклами і поганого виховання.

Якщо малюк вже звик отримувати на першу вимогу все, що захоче, то добиватися свого він буде за звичкою. Отже, балуючи улюблене чадо жирними круасанами, що тануть у роті, жирними хрусткими чіпсами, жирними модними гамбургерами, ви в майбутньому отримаєте жирного споживача, який весь світ бачить крізь призму реклами.

Тому — не здавайтеся! Адже вони жахливо забудькуваті, дошкільники. Відволікайте, відкладайте, пояснюйте, що шкідливо. І, звичайно, краще не брехати, ніби несмачно, тому як дитина все одно спробує та і засумнівається в чесності ваших слів.

Підлітки − ласий шматочок для рекламних магнатів. Вони схильні до будь-якого впливу, прагнуть самостверджуватися. Тому, кинувши поколінню next «Ти будеш крутою, як ми!», можна продати все, що завгодно.

Модні телефони, косметика, шоколадки і навіть пиво, краще пійло для молоді, яка хоче вважати себе «дорослими».

І тут наш вплив вже втрачає силу. Якщо нам не вдалося вчасно прищепити скептичне і тверезе відношення до реклами, − доводиться викладати гріш. Утім, можна все-таки спробувати налаштувати дитину на те, що рекламоване − зовсім не завжди найкраще.

До речі, абсолютно відкидати рекламу не можна. Та і білою вороною бути − на жаль! − непросто. Якщо у всіх в класі є пластиковий конструктор, а у вашої дитини немає − купіть, не скупіться.

А про те, що таке карієс і як корисно мати здорові, чисті зуби, реклама прояснить підростаючому поколінню і без вашої участі.

Звичайно, не зовсім чесна реклама заважає: виявляється, щоб дитина була відмінником, спортсменом і просто красенем, потрібно вигодовувати йому імениті витамінки, шоколадні батончики − і все. А щоб добре вчилася − купувати комп’ютери певної фірми.

І ми вже говорили, що реклама не так шкідлива, як здавалося б. Але вона не повинна бути найяскравішою в житті малюка. Постарайтеся, щоб реальна дійсність здавалася яскравішою, ніж фантастичні сюжети з рекламних роликів. Доведіть, що домашній пиріг і розсипчасте пюре із зеленню набагато смачніше за хімічні замінники в строкатих обгортках. Потрібно навчити підростаючу людину реально дивитися на навколишній світ, роз’яснивши, що дядечки, рекламуючі чипси/батончики/іграшки, заробляють на цьому гроші. І ніколи не гарантують Щастя.

Все-таки щастя не в тому, щоб мати модний конструктор або лопати веселкове драже, так?