• Главная
  • Рубрики
  • Все сочинения
Экзаменационные сочинения > Готовые сочинения > Рідний край + Я

 

Рідний край + Я

Він оживив історію у нашій пам’яті задля майбутніх поколінь Люби свій край. Всю душу солов’їну І серця жар йому віддай в піснях Дуже часто кожен із нас задумується над відомими словами «Людина повинна пам’ятати свою історію». Ці слова з дитинства нам нагадують батьки, бабусі та дідусі.

Тому багато хто з нас ще в дуже юному віці починає цікавитися своїм корінням, історією свого прізвища, землі, назв вулиць та міст. Є люди, котрі увібравши у себе достатньо знань, припиняють пошуки, знаходять нове захоплення, а є ті, для котрих пізнання ще невідомих куточків історії стає одним з основних напрямків діяльності у житті. Тож, гуляючи вулицями міста, проїжджаючи повз пам’яток архітектури — завжди хочеться дізнатися їх історію, і не важливо захоплююча вона та стрімка чи лише спокійна та цікава, головне, що вона жива. Отже, є люди, які присвячують своє життя вивченню цієї живої історії і оживленню її в пам’яті для майбутніх поколінь.

Цікавлячись назвами вулиць, станцій, річок, проспектів та їх історією, будучи ще дуже маленькою, я натрапила на надзвичайну книгу » Придніпров’я рухається та тече…», автором якої є наш земляк Михайло Степанович Богомаз. Я з задоволенням гортала сторінки цієї книги, вичитуючи назви знайомих мені річок, станцій, дізнавалася їх історію з розповідей старожилів та документів, які ретельно добирав автор. Перейшовши у середню школу, дізналася, що існує гурток «Рідний край», керівником якого і був Михайло Степанович Богомаз. Великою честю було для мене прийняття участі в праці гуртка, спілкування з його членами. І зараз я розумію, який великий вклад зробив гурток «Рідний край» під крилом Михайла Степановича у історію нашого краю.

А досліджуючи його біографію, я розумію, що це була дійсно велика, видатна людина. А зараз я хочу розповісти про діяльність видатної людини, земляка, та про те, як захоплення перетворилося на одну з улюблених справ у його житті. Одного осіннього дня, коли листя вже припиняє розсікати в польоті небо, народився Михайло Степанович Богомаз, а саме другого листопада тисяча дев’ятсот двадцять третього року. Назвали малого Михайла на честь архангела Михаїла, в чий день він народився. Сім’я була віруюча та велика: Михайло мав дев’ять братиків та сестричок.

Коли Михайлик був у сьомому класі, сусід запропонував малому Михайлику працювати в редакції газети. Немов відчуваючи майбутній потяг до письменницької діяльності, Михайлик розпочинає свою роботу в редакції. Дуже рано Михайло вирушив на фронт, йому ще не було вісімнадцяти, коли він зі шкільними товаришами, одразу після випускного вечора, вирушив до воєнкомату. Саме тяжкі роки фронтового життя покажуть нам, яким незламним та нездоланним може бути дух людини, якою сильною може бути її воля. У сорок другому році Михайла було поранено, але через деякий час він знову повернувся на фронт.

Саме фронтові роки привели його до двох найголовніших захоплень його життя. Після другого поранення вже про повернення на фронт не могло бути і мови. Лікуючись, на протязі довгого фронтового року в госпіталі, Михайло Степанович знайшов своє перше захоплення — медицину, яка після його повернення додому стала ще й його основною професією. Знайомство в госпіталі з генерал-лейтенантом Василем Петровичем Баландіним подарувало дуже багато приємних вражень. Дружина Василя Петровича працювала в бібліотеці лікарні. І саме вона відкрила в Михайлові наснагу до читання та літературного дослідження.

Дивлячись на цю частину життя Михайла Степановича Богомаза, можна відверто сказати, що ця людина є прикладом справжнього, незламного українського духу. Він не зламався, не зігнувся під навалою перепон, а гідно пройшов великий шлях по життю. Також ми знаємо Михайла Богомаза я к дуже чуйну, не байдужу до чужого горя, долі, людину. Колись, із однією з учениць моєї школи №122 сталося лихо. Їй було лише шістнадцять років та останні чотири з них вона була прикута до ліжка. Ця дівчина, надзвичайно талановита, писала вірші.

Саме ці вірші й побачив у шкільній стінгазеті Михайло Богомаз. Він знайшов Іру і допоміг здійсненню її мрії. Її вірші вийшли у друк, публікувалися збірки. Дівчина написала до сторіччя Ігрені збірку «Прикоснись к небесам».

Трохи пізніше він познайомив її із композиторкою Кондратьєвою, на музику якої був покладений вірш Ірини «Наша Ігрень». Але на цьому він не спинився. Михайло Степанович допоміг Ірині вступити на філологічний факультет на дистанційне навчання. Відчувається, скільки любові та доброти до земляків, рідної землі може вміститися в одному серц і. У шістдесятирічному віці після завершення своєї медичної кар’єри через тяжкий інфаркт, Михайло Богомаз віддавав більшу частину свого часу дослідженням історії рідного краю. Він збирав відомості та матеріали про вулиці нашого міста, про біографії людей, які прославили Ігрень.

Саме він та його гурток «Рідний край», керівником якого він був з другої половини дев’яностих років створили чудовий нарис «Історія жилмасиву Ігрень», яка видавалася аж тричі. Цю збірку з задоволенням читали школярі, які хотіли дізнатися щось цікаве та нове про історію рідного містечка; люди похилого віку, які згадували минулі часи. В тисяча дев’ятсот дев’яносто шостому році до дев’яносто річчя середньої загальноосвітньої школи №122 члени гуртка під керівництвом Богомаза підготували літопис школи, а також допомогли створенню шкільного музею. Пізніше були видані «Легенди школи №122», в яких були висвітлені найцікавіші історії навчального закладу, а вже члени гуртка, переробляючи їх, почали займатися написанням та виданням коротеньких художніх оповідань, які читалися учнями молодшої школи.

Михайло Степанович був дуже цілеспрямованою особистістю. Для кожної з своїх праць він робив великі дослідження: підіймав архіви, займався пошуком документів, опитуванням старожилів району чи вулиці, про яку збирався писати. До свого захоплення він ставився як до справи усього життя.

Він брав участь у написанні біобібліографічного словника «Діячі січеславської » Просвіти», створив серію краєзнавчих нотаток про селище Червоноармійське під назвою «Над тихоплинною Самарою…», ним створено вісім краєзнавчих книг та брошур, в місцевій періодиці було надруковано більше трьохсот його публікацій, опубліковано десять наукових праць з медицини. Як найвідомішого у місті та своїй області краєзнавця, за виховання в молодшому поколінні великого духу патріотизму, його було нагороджено літературною премією імені А. Ф. Стародубова. Богомаз Михайло Степанович був нагороджений численними відзнаками в галузі медицини, медаллю » За заслуги перед містом».

Його книги зараз є майже в кожній бібліотеці міста, школи. Як і в день видання, так і зараз вони користуються великою популярністю. Однією з великих мрій, які гріли серце нашого краєзнавця була організація свята сторіччя житлового масиву Ігрень. Був розроблений великий план, але, на жаль, Михайло Степанович не встиг втілити цей грандіозний план в реальність. Він помер в квітні дві тисячі одинадцятого року. І зараз наша головна задача — втілити його мрії у життя.

Щоб люди не забували історію свого краю, і щоб люди завжди пам’ятали про діяльність таких видатних земляків як Михайло Степанович, який вдихнув нове життя у цю історію. Михайло Степанович Богомаз був надзвичайною людиною. Добре серце, стійкість, цілеспрямованість, відданість своїй справі — це надзвичайний приклад високоморальної духовної особистості.

Я вважаю, що дивлячись на таких неймовірних людей, на їх життя, хочеться брати з них приклад. Але найголовніше це те, що завдяки цій людині ми маємо змогу дізнатися чим жила наша земля десять, або і сто років тому, ми можемо зазирнути у глибини історії вулиць, зазирнути у легенди та розповіді про любі серцю куточки Батьківщини. Його життя, діяльність — надихає молоде покоління до пошукової праці; закликає бути патріотами, бути гордими за землю, на якій народилися наші батьки, ми; за землю на якій будуть жити наші діти. Я знаю, що кожен, хто виконує зараз таку велику роботу, яку виконував Михайло Степанович, заслуговує великого визнання та поваги.

Ці люди є тими чарівниками, які повертають життя історії землі, її куточків та людей що на ній жили; повертають інтерес до неї земляків, допомагають заглибитися у витоки неймовірних розповідей про рідну землю, про її захоплююче життя. Їх праці змушують задуматися, захопитися написаним. Тож людина дійсно повинна пам’ятати свою історію, а вона буде пам’ятати таких надзвичайних людей.



Рідний край + Я

Другие сочинения по теме:

  1. Урок «Я і Україна» «Мій рідний край» Мета уроку: розширити і поглибити поняття громадянськості, формувати національну Свідомість, почуття гордості за історичне, культурне та духовне життя наших предків,...
  2. «Квітка — Добра» Знай, люби, оберігай свій рідний край Родинне свято 2 клас Мета: Ознайомити учнів з природою рідного краю. Поглибити і розширити знання дітей про вплив людини на природу. Підвести дітей до...
  3. Географічна вікторина «Чи знаєш ти свій рідний край?» 1.В якому році була заснована Дніпропетровська область? 2. Яка площа території Дніпропетровської області? 3. Скільки районів входить до складу Дн-кої...
  4. Спогади про рідний край у поезіях Богдана Лепкого «Заспів», «Видиш, брате мій» Б. ЛепкоЙ Народився на хуторі Кривенькім на Тернопільщині в родині сільського священика. Навчався у Бережанській гімназії, в Академії мистецтв у...
  5. Розробка урока. рідний край на території України Мета: Дати відомості про розташування місцевості, де проживають учні, на карті України, особливості її рельєфу; навчити дітей визначати сторони горизонту...
  6. «Неповторний та привабливий край на Дніпрі» Дата: 1 вересня 2012-2013 н. р. Вид заходу: Урок краєзнавчого спрямування з елементами тренінгу. Тема: «Неповторний та привабливий край на...
  7. Твоя війна Баранів Михайло Семеновичисторию Твоя війна Баранів Михайло Семенович Історію надіслала Людмила Росія за всіх часів показувалаЭпиграф — усьому світу своє вміння вистояти в...
  8. Михайло Михайлович Коцюбинський Михайло Михайлович Коцюбинський народився 17 вересня 1964 року в місті Вінниці в сім’ї дрібного чиновника. Навчався у Шаргородському духовному училищі....
  9. Про вчителя вустами вчителів Замислювалися ви коли-небудь над тим, Наскільки важливою є вчительська праця? Що незвичайного у професії, яка Пов’язана з формуванням і розвитком...
  10. Твір на тему Моя мрія Мрія — це те, що завжди важко виконати. Але саме це почуття підтримує в нас життя, прагнення до неї, прагнення...
  11. Твір на тему Життя людини Життя людини — велика цінність. Про нього важко розмірковувати, адже саме поняття життя не є чітко визначеним. Над цим питанням...
  12. Що таке «обломовщина?» И. А. Гончарів також досліджував тему «зайвих людей». Їм був створений видатний роман XIX століття, — «Обломів». Ілля Ілліч Обломів,...
  13. Край мой воронежский За что я люблю свой край Как он хорош, как весел, как скуласт, Как на лемех приятен жирный пласт, Как...
  14. Моя школа Школа, рідна школа…Пройшло вже 10 років з того часу як я вперше побувала в цьому закладі. Минають дні, місяці й...
  15. Край, в котором я бывал Я очень люблю путешествовать. Во время поездок ты неизбежно узнаешь много нового: знакомишься с новыми местами и узнаешь их историю,...
  16. За что я люблю свой край За что я люблю свой край? На этот вопрос не каждый сможет ответить. Для меня это место, где я родился,...
  17. Роздуми над творчістю В. Симоненка У мене ще й досі не вкладається в голові, чому на долю найталановитіших, найкращих людей випадають різні випробування, чому так...
  18. Сочинение на тему «родной край» Город, улица, дом, тропинка, знакомая до боли, — вот она моя маленькая родина. Ей всего 80. Много это или мало?...
  19. «Край ты мой заброшенный» анализ стихотворения Есенина Как часто литература становилась своеобразным «зеркалом эпохи», отражая трагические и политические события в истории нашего государства. И если в прозе...
  20. Анализ стихотворения Есенина Край ты мой заброшенный Родившись в эпоху колоссальных политических потрясений, Есенин имел нелегкую судьбу. Как любой творческий человек, он переживал происходящие события особенно остро....
« Женщина и море
Изображение мира московского купечества в комедии «Свои люди — сочтемся!» »



  • Новые сочинения:

    • Урок розвитку усного зв’язного мовлення. 5 клас
    • Сочинение Творческий путь писателя — Александр Иванович Куприн
    • Сочинение на тему Все профессии Важны
    • Обрыв краткое содержание
    • Літературна творчість Лермонтова в період юності
    • О стихотворении Николая Заболоцкого «Журавли»
    • В. Быков «Сотников»
    • Сочинение по повести Куприна «Олеся»
    • А я вам говорю, что нет
    • Сочинение на тему Мой любимый фильм
Обратная связь | Карта сайта


© 2009-2019 | Экзаменационные сочинения