Розвиток творчої активності учнів на уроках світової літератури

Розвиток творчої активності учнів

На уроках світової літератури

Четвертий рік я працюю над проблемною темою: «Розвиток творчої активності учнів на уроках світової літератури». Це дало мені змогу побачити наскільки талановиті мої учні, зрозуміти, наскільки велике їхнє бажання розвивати свої здібності.

Розвиток творчої активності учнів на уроках літератури зумовлене самим життям. Як допомогти дитині осягнути радість від свого розуму, емоцій, своєї неповторності? Вирішити ці проблеми допоможуть уроки співтворчості, де вчитель і учень, як рівний з рівним, намагаються осягнути в спільній праці вершини прекрасного, де головне місце в роботі надається учневі, враженому від спілкування з текстом.

На вчителя покладаються лише організаторські функції: як скерувати роботу, у яке русло спрямувати роздуми, як змусити працювати уяву, фантазію, розумові, пізнавальні творчі здібності, щоб в очах учнів засвітилася радість, щоб у кожного з них з’явилася впевненість у своїх силах.

В. О. Сухомлинський писав: «Дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні, збудити у їхніх серцях почуття гордості, власної гідності — це перша заповідь виховання. Дитяча душа як чистий аркуш паперу…Записи на ньому роблять батьки, друзі. Оточуючі.

Та чи не найважливішими є записи, зроблені педагогом на чистому аркуші дитячої душі. І головними його гаслами в цій роботі повинні стати такі: «Допоможи! Не зашкодь!»

Формування творчої людини засобами художньої літератури насамперед передбачає:

— систематичне розв’язання на уроці різноманітних творчих завдань;

— урахування вікових особливостей учнів;

— залучення до роботи на уроці всіх учнів;

— відштовхування в постановці творчих проблем від тексту;

— використання різних засобів, підходів до учня;

— проблемний підхід до вивчення творів.

Урок повинен дати імпульс внутрішній роботі думки учнів, підготувати до діалогу з письменником, викликати колективне художнє переживання і обмін естетичними емоціями. Як досягнути цього?

До методів і способів стимулювання творчої активності можна віднести такі:

— створення сприятливої атмосфери спілкування;

— забезпечення привабливого творчого характеру діяльності;

— чітке визначення мети і кінцевих результатів роботи, способів її оцінювання;

— спонукання до генерування оригінальних ідей;

— залучення учнів у процес планування мети і поточних завдань творчого об’єднання;

— повага, довіра, визнання й подяка за досягнуті результати;

— надання права самостійно приймати рішення;

— практична спрямованість навчання;

— моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем тощо.

Щоб стимулювати творчу активність школярів, я використовую такі методи і прийоми як розвиток творчого інтересу, створення ситуацій емоційного переживання, створення ситуації успіху, метод відкриття, створення ситуації вибору, самостійна дослідницька робота. А також різні Види творчо-розвивальних технологій:

— технологія навчального дослідження;

— ігрова технологія

— проектна технологія

— технологія «мозкового штурму»;

— технологія «мікрофон»

— технологія виконання евристичних завдань;

— технологія розв’язування дослідницьких проблем.

Творчість — це спосіб самовираження, саморегуляції людини.

Здатність творити можна розвинути. На уроках світової літератури у 5 класі використовую такі прийоми та форми роботи: уроки — рольові ігри, уроки — мандрівки, уроки — театралізації; інтерактивні методики

Використання ігрових технологій на уроці розвиває здатність нестандартно мислити, обирати оптимальний варіант з — поміж декількох можливих — і, як наслідок, набувати нових знань за допомогою вже наявного інформаційного багажу.

На уроках світової літератури у 5 класі використовую такі прийоми та форми роботи: уроки — рольові ігри, уроки — мандрівки, уроки — театралізації; інтерактивні методики (захист проекту групою чи поодинці, де учням можна запропонувати різні завдання: створення кросвордів, ребусів, літературної реклами, літературної вікторини, літературних задач за змістом твору тощо

Наведу приклад проведення підсумкового уроку у 5 класі за темою «Літературні казки».

Тип уроку: урок повторення та узагальнення знань.

Форма уроку: урок — КВК

Після повідомлення теми та мети уроку ознайомлюю з планом проведення уроку — КВК:

1. Презентація команд.

2. Розминка.

А) естафета;

Б) ілюстрована вікторина;

В) зустріч з літературними героями.

3. Конкурс слідопитів.

4. Конкурс інтелектуалів:

А) «Чий портрет?»

Б) гра «Хто більше?»

В) цікавинки;

Г) складання короткого плану — характеристики героїв різних казок, протилежних за характерами;

5. Конкурс акторів.

6. Конкурс оповідачів

7. Підбиття підсумків.

Цікавим, дієвим та результативним буде урок-подорож у 6 класі на острів Відчаю , на якому діти об’єднуються в групи-екіпажі, в кожному з яких повинні бути обрані «капітан», «екскурсовод», «художник», «літописець», «кравець», «кухар», що отримують відповідні індивідуальні, диференційовані, особистісно зорієнтовані завдання. Розпочинаємо урок — подорож з конкурсу на кращу афішу та літературну рекламу:

» Що робити, коли життя кидає Вам жорстокий виклик? Коли раптом в силу певних обставин Ви опиняєтесь на безлюдному острові? Тоді згадайте про Робінзона Крузо!

Даніель Дефо провів свого героя через низку випробувань і довів, що невтомна праця та розум можуть звершити диво. Його герой не тільки не деградував, а навіть удосконалився, позбувшись багатьох недоліків цивілізованого суспільства»

Щодо організації роботи в старших класах, то ігрові технології можна замінити діяльністю літературно — дослідницьких груп, уроками — семінарами, уроками — диспутами з розв’язанням проблемних задач.

Уроки-диспути.

Головна мета уроку-диспуту — розв’язання складних морально-філософських питань. На початку уроку кожен учень отримує пам’ятку для учасника диспуту.

Пам’ятка учасника диспуту.

1. Виступай тоді, коли маєш, що сказати.

2. Говори, що думаєш, думай, що говориш.

3. Чітко й лаконічно висловлюй власну думку.

4. Поважай опонента, не перекручуй його думок і слів.

5. Май мужність визнати свою поразку у словесному двобої, якщо доведена хибність твого твердження.

6. Аргументуй свою думку точними фактами й цитатами з твору.

7. Пам’ятай, що наш диспут — літературний, намагайся осягнути позицію автора.

З метою досягнення атмосфери співробітництва, взаємоповаги, наголошую, що кожен учень має право висловити власну думку, навіть якщо вона не збігається з думками інших..

Так під час уроку-диспуту в 9 кл. за трагедією Гете «Фауст», учням пропонуються для обговорення такі питання:

Які проблеми порушуються у творі?

Чи заслуговує Фауст прощення за союз із чортом?

Чи заслуговує Маргарита, щоб її було виправдано?

Чи вважаєте ви Мефістофеля злим і підступним?

Що, на думку автора, є рушійною силою у світі?

Щоб диспут був по — справжньому ефективним, необхідно забезпечити такі умови:

— тема повинна бути цікавою для учнів;

— у класі треба створити атмосферу відкритого, сповненого довіри діалогу, без нав’язування власних думок, інакше учні орієнтуватимуться не на власні міркування, а на повторення «правильних тверджень» учителя.

За таких умов диспут:

— активізує мислення учнів;

— сприяє розвитку їх усного мовлення;

— формує навички культури спілкування;

— учить творити;

— допомагає глибше осмислити художньо-естетичний зміст твору;

— викликає інтерес до літератури.

Метод проектів один з проблемно-пошукових методів, який створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції. Завдяки цьому методу учень активно включається в спільну діяльність, відчуваючи себе рівноправним учасником діалогу, а вчитель допомагає і пояснює, оцінює. Захист проектів — той проблемно-пошуковий метод, який доцільно застосовувати у старших класах.

Найчастіше використовую такі проекти: «Я — поет», «Я — режисер», «Я — перекладач», «Я — літературознавець». Намагаюся творчо підійти до організації роботи за методом захисту проектів — пропоную як універсальні, так і ситуативні проекти, чітко складаю інструкції для кожної групи з урахуванням вікових можливостей дітей, знаходжу потрібні слова, щоб підбадьорити учнів, створити творчу атмосферу, ситуацію успіху.

Багато уваги приділяю груповим формам роботи, виконанню випереджувальних завдань, формам рольової гри, бесідам з елементами дискусії.

Наприклад, при вивченні теми «Лірика О. С. Пушкіна» у 9 класі використовую роботу в групах з картками — інформаторами:

Завдання для групи 1.

1.Чітко видайте інформацію з картки.

2.Виразно прочитайте вірш «Я вас любив» мовою оригіналу і в перекладі.

3.Дайте відповіді на запитання:

— Що стало поштовхом для створення вірша?

— Яким ви уявляєте ліричного героя цієї поезії?

— Чи взаємне кохання ліричного героя?

— Наскільки сильним було його почуття?

— Чи впадає він у відчай?

— Чого бажає ліричний герой коханій?

— Чому навчає ця поезія?

— Визначте тему і провідну думку поезії.

Завдання для групи 2.

1. Чітко видайте інформацію з картки.

2.Виразно прочитайте вірш «Я пам’ятаю мить чудову» мовою оригіналу і в перекладі.

3.Прокоментуйте малюнки та фотографії до вірша.

4. Дайте відповіді на запитання:

— Що стало поштовхом для створення вірша?

— Яке враження справила на вас ця поезія?

— До якого жанру лірики вона відноситься? Чому?

— Визначте риси, що ними характеризується жіночий образ.

— Знайдіть у вірші художні мовні засоби, які допомагають створити портрет жінки.

— Яким образним висловом змальовує ідеал жінки?

— Перечитайте 4 і 6 строфи поезії. Як ви думаєте, чи може кохання вивести людину з важкого душевного стану?

— Визначте тему і провідну думку поезії.

При вивченні повісті Вольтера «Простак» у 9 класі для перевірки знання учнями художнього тексту використовую форму роботи «Порушена послідовність». Учням роздаю картки з фрагментами тексту, вони повинні розкласти картки в тому порядку, в якому відбуваються події у творі. Наприклад:

— Простак їде до двора. Дорогою він вечеряє з гугенотами.

— Пріор монастиря Святої Гори і панна, сестра його, зустріли гуронця.

— Прекрасна Сент — Ів опирається ніжним пропозиціям.

— Гронець, прозваний Простаком, дізнається про своїх батьків.

— Простак перемагає англійців.

— Сент — Ів страждає через свою чесноту.

— Прекрасна Сент — Ів помирає.

— Простак приїздить до Версалю.

— Гронець навертається до віри. Простака охрещено.

— Простак прибігає до своєї коханої і страшенно розлючується.

— Простака замкнено у Бастилії з янсеністом.

— Простак закохується.

— Простак розвиває свій геній.

— Сент — Ів визволяє свого коханого і янсеніста.

— Простак, прекрасна Сент — Ів і їхні родичі гуртуються.

Перевірці знання учнями тексту сприяє така форма роботи як «Літературний диктант»:

1. Зі скількох частин складається «Фауст» Гете?

2. який твір за жанром? А як його визначив сам Гете?

3. Хто бере участь у розмові в «Пролозі на небі»?

4. Між ким розгорається суперечка?

5. Хто свідчив: «Я свідок лиш мізерності людської»?

6. Кого вибрав Бог об’єктом дослідження?

7. Зустріч з яким персонажем стає початком духовного випробування Фауста?

8. Хто такий Мефістофель?

9. Ім’я кабінетного ученого, чиї істини мертві?

10. Яка функція Мефістофеля у творі?

11. Хто застеріг Фауста від самогубства?

12. Хто і кому сказав ці слова:

То буду тобі по змозі

Товаришем вірним?

Отже, якщо вчитель творчо підійде до організації роботи, чітко складе інструкції, створить творчу атмосферу, ситуацію успіху — то результатом стане краще розуміння художнього твору, його аналіз, побудова власних інтерпретацій, розвиток творчих здібностей.