Секрети ввічливої людини. Виховна година у 1 класі
Мета:розширювати і поглиблювати уявлення про правила ввічливості, дати дітям можливість відчути » чарівну» силу слів ввічливості, сприяти формуванню доброти, делікатності, чуйності, виховувати пошану до оточуючих.
Хід заходу
1. Організація класу
Сядьте, дітки, всі рівнесенько
Усміхніться всі гарнесенько
Настрій на виховний захід взяли
І працювати почали.
— Згадаємо з минулого заняття, які слова ми використовуємо під час розмови?
Пограємо в слова. Назвіть слова білі-білі. Назвіть слова пекучі та образливі.
Який висновок зробимо?
Цієї ясної зимової днини
Прийшли до нас в гості
Секрети ввічливої людини.
Тож ви, малята, їх запам’ятайте
І все життя в своєму серці тримайте.
Ми помандруємо незвичним, казковим містом вихованості. Нашим екскурсоводом буде Фея Вихованості.
— Де ж наша Фея?
— Бачу трапилась біда. Зла відьма Грубість не випускає Фею Вихованості із вежі. Як же нам допомогти?
Ви поясните, як ви розумієте слова: ввічливий, чемний, вихований, привітний?
З׳являється Фея і веде нас вулицею Привітних. На зустріч нашому екскурсоводу виходить учениця.
Учениця:
Ти прокинься рано-рано
Лиш над містом сонце встане
Привітайся з ластівками
З кожним променем ласкавим
Сам гарнесенько умийся
Сам швиденько одягнися
Підійди до тата й мами
І скажи їм » Добрий ранок!»
А Костецький.
— Хто ж прогулюється вулицею привітних?
— Які ви знаєте слова привітання?
— Як необхідно вітатися?
Є слова прощання?
Коли ми їх вживаємо?
Назвіть слова прощання.
Інформаційна група учнів розповість про то, як треба вітатися
— Прийнято, що діти вітаються із дорослими, а чоловіки — із жінками.
— Вихована людина вітається першою із знайомими, даруючи привітне слово
— і сердечну усмішку.
— Не заважайте перехожим, відійдіть убік. Не розмовляйте у дверях, вузьких переходах.
— У громадських місцях вітаються тихо, щоб не заважати іншим людям.
Закріплення:
При зустрічі молодшого із старшим — хто вітається першим?
При зустрічі людей одного віку
Як вітатися при зустрічі у лікарні?
Оголошується перший секрет: Вітайся і прощайся зі знайомими людьми.
Вулицею привітних прогулюються діти, які знають, що таке комплімент?
Що таке комплімент?
Кожній людині приємно, коли їй говорять приємні слова, компліменти.
Пограємо в гру » Впізнай комплімент»,почувши його плескайте в долоні.
А) Які у тебе гарні руки.
Б) У тебе довгі вуха, як у віслюка.
В) Ти працьовита, як твоя Мама.
Г) Які у тебе погані звички
Д) Ти маєш гарне довге волосся.
Робота в парах. Скажіть один одному комплімент. Кому дуже сподобався комплімент?
Озвучте для всього класу.
Це був другий секрет. Говори компліменти.
Фея Вихованості запрошує нас до Вежі уважних. Демонстрація мультфільму «Закоханай їжак»
Яких помилок допустилася рибка?
Дякую
Дрімучим лісом йшли два подорожні — дід і онук. Була велика спека, подорожнім хотілося пити. Нарешті вони підійшли до струмка. Тихо дзюрчала холодна вода.
Подорожні нахилилися, напилися. Дідусь сказав
— Дякую, тобі, струмочку.
Дідусь дістав із сумки ложку і почав чистити струмок, викинувши кілька жмень мулу. Онук посміхнувся і запитав:
— Навіщо ви, дідусю, сказали струмочку » Дякую» Він же належить до неживої природи, не почує ваших слів, не відчує вашої подяки.
— Це так. Струмок нічого не почує. Коли б води напився вовк, він не подякував би. Ми ж не вовки, а люди.
Людина говорить » Дякую», щоб не стати вовком.
Робота над оповіданням.
Хто йшов лісом?
Що зробили подорожні?
Чи вірно зробив дідусь, що подякував струмочку?
Коли ми говоримо слова подяки? .
Чому ми говоримо » Дякую»
Які слова подяки ви знаєте?
Третій закон ввічливої людини: Вживай слова подяки
Фея вихованості чекає нас на площі здоров׳я. Фізкультхвилинка
Ми дійшли до тупика грубості. В нашій мові є і образливі слова, які ранять душу і серце. Я не буду запитувати вас, чи використовуєте ви злі образливі слова в своїй мові.
Запам׳ятайте: від злих слів, нам стає зле.
» Образливе слово»
Одного разу Син розсердився і згарячу сказав матері образливе слово. Заплакала мати. Схаменувсь син, жаль йому Матері.
Ночей не спить — мучить його совість, адже він образив Матір.
Та пройшли роки. Син став дорослим. Настав йому час їхати в другий край вчитися. Вклонився син Матері і говорить:
— Простіть мені, мамо, за образливе слово.
— Прощаю, — сказала Мати і зітхнула.
— Забудьте, що вас образив.
Задумалась мати, посмутніла. На її очах з׳явилися сльози і каже вона:
-Хочу забути, синку, а не можу. Рана від колючки загоїться, й сліду не лишиться. А рана від слова заживає, проте слід глибокий зостається.
Який висновок зробите з розповіді?
Закон вихованої людини : Не вживай образливих слів.
Ось і закінчилася наша мандрівка містом вихованості. Ми стали мудрішими і розумнішими. Що ми зрозуміли?
Якщо хочеш, друже,
Щоб тебе любили,
Чемним і привітним
Добрим вихованим будь!
Не роби другому
Що тобі не миле!
Правило це мудре
Друже не забудь.
А Фея вихованості чекатиме нас в Палаці Культури, куди ми помандруємо наступного разу
Секрети ввічливої людини. Виховна година у 1 класі