Що мав на увазі П. Куліш «Ні в кого з українців не було такої сім’ї, як у тебе»
Довгий час селяни могли мати в хаті для читання лише церковні книги — Часослов, Псалтир та «Житія святих». їх читали, поважали, але не зовсім розуміли. Чи не вперше поетичне українське слово завітало до селянської хати з виходом Шевченкового «Кобзаря». Це була дійсно «Чарівна книжка», де говорилося простою, зрозумілою мовою про речі, які хвилювали народ, відповідали його сподіванням і мріям.
Та ще й виражено це у чудовій поетичній формі, яка нагадувала народні пісні та кобзарські думи. Недаремно діти затамовували подих, бо вчували в баладах «Тополя», «Причинна» відгомін бабусиних казок. А дівчата й матері плакали над долею Катерини та інших покривджених жінок, уловлюючи між рядками й своє гірке безталання.
Парубки запалювалися полум’яним Тарасовим словом, адже Кобзар славив гайдамаків — народних месників, кликав до боротьби проти панської сваволі.
Отже, на багато поколінь справила глибоке враження ця книжка, багатьох письменників надихнула на творчість. І, насамперед, своїм патріотизмом, глибокою вірою в силу народну, повагою до чесної та благородної простої людини у свитині. Адже не тільки під лицарськими обладунками, а й під благеньким одягом може битися гаряче, відважне та ніжне серце. Шевченко чи не вперше у світовій літературі зробив героями своїх творів найнижчі верстви суспільства — кріпаків, наймитів-попихачів, жебрачок, покриток, які, на його думку, заслуговують значно кращої долі і опинилися в такому становищі саме через «благородних» панів.
Відомий Український письменник, соратник Т. Шевченка П. Куліш сказав йому якось: «Ні в кого з українців не було такої сили, як у тебе». І в цих словах велика правда. Родина Шевченка — усі герої його творів, «живі і мертві, і ненароджені» земляки його, що в Україні і не в Україні живуть. Шевченко писав і до братніх пригноблених народів — поляків, казахів, звертався до минулого і думав про майбутні покоління, застерігав сучасників.
У своєму «Заповіті» він висловив мрію про «сім’ю вольну, нову», в якій його не забудуть пом’янути. Ось чому «Кобзар» називають чарівною книжкою, а її автора — геніальним письменником.
Що мав на увазі П. Куліш «Ні в кого з українців не було такої сім’ї, як у тебе»