Що називають «Уманським дивом»? Урок з курс

Тема. Що називають «Уманським дивом»?

Мета: Продовжувати знайомство з культурною спадщиною українського народу, дати поняття про ландшафтний парк;ознайомити учнів з історією виникнення та значенням національного дендрологічного парку «Софіївка», познайомити з окремими сюжетами давньогрецького поетичного епосу, покладеного в основу побудови парку;

Розвивати допитливість, спостережливість, естетичні смаки;

Виховувати патріотичні почуття.

Обладнання: телевізор, DVD-плеєр, диски , гографічна карта, ілюстрації , путівник парку на кожну парту, тести для учнів, аркуші, фломастери для роботи груп, іграшковий мікрофон, чисті аркуші для самооцінки.

Підготовча робота до уроку: Проектна діяльність груп учнів класу

Хід уроку:

І. Організація учнів до роботи на уроці.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

— Над якою темою ми з вами працюємо?

— Що відносимо до культурної спадщини?

— Де зберігаються пам’ятки культури?

— Для чого?

ІІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

— Сьогодні ми з вами ознайомимося ще з однією пам’яткою культури нашого краю, здійснимо заочну подорож до райського куточка — заповідного місця, яке відоме кожному українцеві і де, хоча б раз у житті, побував кожен, яке називають «уманським дивом» — «Софіївкою».

Ми з’ясуємо:

1. Де знаходиться?

2. Як виникла?

3. Чому має таку назву?

4. Що охороняється?

5. Які «дива» можна побачити?

6. Чи причетний кожен із нас до збереження цієї спадщини?

І/. Презентація роботи груп:

1. Географи

2. Історики

3. Мовознавці

4. Біологи

5. Екскурсоводи

1.Географи

Місто Умань знаходиться в лісостеповій природній зоні, в Черкаській області, що являється північним сусідом нашої Кіровоградщини. Одне з районних центрів Черкащини.

Розташоване у злитті річок Кам’янки та Уманки .

Кінцевий пункт залізничної гілки від лінії Вапнярка — Черкаси.

Тут проходять шосейні дороги на Київ, Кіровоград, Черкаси, Вінницю, Одесу.

Близько 77 тис. жителів.

Головні галузі промисловості: машино — і приладобудування оптико-механічного та театрального обладнання, харчові ; вітамінний завод; легка . Виробництво будівельних матеріалів.

Умань — значний культурний центр області. В місті є сільськогосподарський, педагогічний інститути; технікум механізації сільського господарства, педагогічне, медичне, музичне училища. Краєзнавчий музей.

2.Історики

Перша письмова згадка про селище на річці Уманка датується 1609 роком. Але археологічні розкопки показали, що близько 5 тисяч років тому тут жили землеробські племена, а слов’янські поселення існували ще на початку ХІІ століття. Історики вважають, що в той час містечко звалось Ладичин і його не раз руйнували, тому цей район називали Уманська пустеля.

Згодом тут хазяйнували Литва і Польща, а сама Умань дісталася магнату графу Калиновському, а з 1726 по 1832 рік належала Потоцьким. Потоцький тут спорудив католицькі школи, монастир, фортецю і славнозвісний шедевр садово-паркового мистецтва — парк «Софіївка».

Нині його площа становить близько 170 га. Це видатний витвір кінця Х/ІІІ — початку ХІХ століття — поема з каменю, води, зелені, архітектурних споруд і скульптур. Місце для будівництва парку було вибрано дуже вдало: невеликий струмок, здавна прозваний Багном , столітні дуби, яруги і природні джерела кришталево чистої води, нагромадження кам’яних брил.

З 1796 по 1802 роки копали ставки, підземну річку, споруджували водоспади і водограї, прокладали алеї, переносили велетенські гранітні брили, створювали з граніту та гіпсу художні прикраси для архітектурних споруд.

В парку висаджували дерева місцевих порід і екзотичні рослини, завезені з різних країн світу. Прикрасили сад мармуровими статуями грецьких богів та богинь, філософів та поетів, виготовленими скульпторами Італії. Уманські умільці створили в долині свою невеличку Елладу, батьківщину красуні дружини Потоцького.

Автором проекту, головним митцем і керівником будівництва парку був призначений талановитий польський військовий інженер Людвіг Метцель.

Багато безіменних трударів позбулося біля цього «чуда» здоров’я і життя. Імена їхні невідомі. Вічна їм слава й шана, нашим талановитим предкам, за їх геніальне творіння.

Парк не вдалося завершити за первісним планом, він переходив від одного господаря до іншого. Після смерті Станіслава і Софії Потоцьких парк успадкував їх син Олександр. В 1831 році володіння Потоцьких були конфісковані і передані Київській казенній палаті, а з 1836 по 1859 роки парк підпорядковується управлінню військових поселень, яке розпочало в ньому реставраційні й відновлювальні роботи.

За цей період збудовано багато архітектурних споруд і об’єктів . В цей період Софіївка називається Царициним садом.

В 1859 році парк перейшов на утримання Головного училища садівництва Росії. Під керівництвом відомого вченого В. Шашкевича в «Софіївці» значно збагатилася колекція рідкісних екзотичних рослин.

В 1919 році парк стали називати Садом III Інтернаціоналу.

З 1955 року парк підпорядковується Академії наук України.

В лютому 2004 року указом Президента України «Софіївці» надається статус Національної установи і відтепер вона називається Національний дендрологічний парк «Софіївка » Національної Академії Наук України.

3. Мовознавці

1. — Сьогодні ми з вами зустрінемося з поняттям «ландшафтний парк»

«Ландшафт» — загальний вид місцевості.

2. Дендро…

3. Національний парк

4. Цитати відомих мандрівників.

» Хто не бачив » Софіївки «, той не має повної уяви про те, як мистецтво впливає на природу. Каміння й вода — ось її багатство… зайдеш, не вийшов би вічно: усе прекрасно… Скрізь видно геній смаку…», так писав, зачарований неповторною красою саду, російський мандрівник І. Долгорукий

Першим, і до того ж високохудожнім описом парку була поема «Софіївка» Станіслава Трембецького, класика польської поезії. Мабуть, поет був присутнім на урочистому відкритті парку в 1802 році. Вона являла собою короткий поетичний путівник по парку і послужила зразком плану для наступних путівників.

В «Замітках і спогадах російської мандрівниці…» О. Шишкіна, відвідавши уманський сад, пише, що він являє собою «…диво дивне: ні в казці сказати, ні пером описати… не віриться, що все це справа рук людських…»

4. Біологи

1) Рослинний світ «Софіївки»

Місцева флора представлена 420 видами рослин, із них — дерев 33, кущів — 42 і трав’янистих рослин — 345. З початку створення парку і до нашого часу було завезено і посаджено 438 видів дерев і кущів та 130 видів трав’янистих рослин. Наука, яка займається вивченням дерев’яної рослинності, називається дендрологією.

А так, як парк став місцем зібрання і вивчення рослин із різних куточків світу, то він дістав назву дендрологічного парку. Більшість дерев було посаджено в 1799 році.

Туя, серебриста тополя, осика, верба плакуча, липа, каштан, граб, бук, клен, ясен, сосна кримська, кедр, модрина, ялина, тюльпанове дерево, магнолія, шовковиця, дерева з Північної та Південої Америки, Далекого Сходу…

Із кущів — ялівець, ліщина, черемха, ожина, бузок, барбарис, тис ягідний з Карпат і ін.

Травянисті рослини з найвіддаленіших куточків світу, в тому числі і квіти з Китаю, Японії, великі групи троянд, папороті, лишайники…

2) Тваринний світ «Софіївки»

Його можна тут побачити і почути.

За час тривалого існування парку багато звірів і птахів загинуло, багато покинули парк. А зараз тваринний світ парку суттєво зменшився. Якщо в кінці позаминулого вчені нараховували в околицях Умані більше 230 видів птахів на протязі року, то зараз їх всього біля 80 видів. Практично зникли хижі та болотні птахи.

Але тваринний світ парку порівняно багатший, ніж оточуючих околиць.

Заходять до парку лисиці та куниці. Живуть їжаки, ласки, що полюють на лісових мишей, кроти, землерийки, кажани, ящірки.

На березі можна побачити ондатру, водяного щура, черепаху болотну.

В ставках водяться карасі, щуки, окуні і навіть в’юни.

Із птахів найчастіше можна бачити та почути сову, синичку, снігура, омелюха, дрозда, трясогузку, зяблика, щиглика, солов’я, зозулю, іволгу, ластівку, мухоловку. Із декоративних птахів живуть лебеді шипуни, чорні лебеді з Австралії, качки з Центральної Америки.

— Саме любов надихнула закоханого графа на своєрідний подвиг — він зібрав кошти, і серед вигорілих степів та балок, серед хаотичного нагромадження скель почалося будівництво парку в античному стилі.

— Що означає слово Античний?

«Античний» — давньогрецький або давньоримський.

/. Перегляд уривка з документального фільму «Софіївка»

— Уважно дивіться і слухайте розповідь. Будемо писати тести.

— Чи таким ви уявляли або бачили парк?

/І. Робота з підручником.

— Давайте порівняємо наші враження і спостереження з думками науковців.

Самостійна робота учнів. Читання з помітками.

Перевірка результату читання.

— Що нового дізналися про парк з наукової статті?

— Наші екскурсоводи запрошують вас у подорож по парку.

5. Екскурсоводи.

Робота в парах: знаходити в путівнику місце, про яке говорить «екскурсовод»

— Що собою являє путівник, що лежить перед вами?

— Кожний куточок парку овіяний міфами і легендами стародавньої Греції та Риму, пов’язаний з переказами та романтичними історіями про сімейне життя Потоцьких. З якого боку не зайдеш до парку, він скрізь прекрасний!

1. Вхід до парку. Я знаходжуся біля входу до парку. Скрізь клумби з квітами.

Багато троянд.

2. Грот Скілли. Я знаходжуся в гроті Скілли. За легендою це місце перебування страшної діви, у якої 6 голів і 12 лап. Вона хапала моряків, що пропливали поруч і жерла їх.

Колись вона була прекрасною дівчиною. Але відганяла від себе всіх женихів. Відігнала і сина морського бога. Той звернувся до ворожки.

А вона перетворила красуню на чудовисько…

3.Грот Поліфема. Ми знаходимося біля гроту Поліфема. Легенда розповідає, що в пошуках їжі та води Одісей із супутниками опинився на березі острова циклопів. В печеру одного з них, Поліфема і занесло моряків. Одноокий велетень хотів поласувати чужоземцями.

Але хитрий Одісей обдурив його: позбавив єдиного ока Поліфема і з друзями втік з печери.

4. Амур. Ми знаходимося біля статуї Амура. Амур — бог любові в стародавньому Римі.

5. Грот Фетіди зі статуєю Венери. Ми знаходимося біля гроту Фетіди

6. Площа зборів. Звідси відкривається чудовий краєвид на площу Зборів. За античних часів всі питання вирішувалися спільно, людьми, які збиралися у визначеному місці.

7. Портерний амфітеатр. Ми знаходимося біля портерного амфітеатру. До амфітеатру ходили в стародавні й Греції чи Римі для перегляду вистав.

Споруджували його у вигляді «сходинок», щоб всім глядачам було зручно.

8. «Сімейне дерево»

9. Дерево в парку.

10. Грот Каліпсо. Я знаходжуся в гроті Каліпсо.

11. Водограй Змія. Ми з татом знаходимося біля фонтана Змія. За легендою, коли греки приносили жертву богам перед війною, виповз величезний Змій і швидко поліз на дерево. А там в гнізді з мамою сиділо 8 пташенят. Змій з’їв їх усіх і скам’янів.

Це бог Зевс так покарав Змія.

— Статуя Змія б’є фонтаном до 18 м заввишки. Цікаво, що водограй видно з будь-якого куточка центральної частини парку.

— Ми закінчили з вами подорож по парку разом з нашими екскурсоводами.

— В кого виникли питання до них?

— Хто хоче щось додати про побачене чи почуте?

/ІІ. Тести

1. Де знаходиться «Софіївка»?

А) в Кіровоградській області б) в Черкаській області в) інше

2. Хто був ініціатором будівництва парку?

А) граф Потоцький б) військовий інженер Людвіг Метцель в) інше

3. Кому він присвятив і подарував парк?

А) своєму народу б) жителям свого міста в) своїй дружині

4. Чим являється зараз Софіївський парк?

А) витвором мистецтва б) заповідником

В) національним дендрологічним парком

/ІІІ. Інтерв’ю

— Чи причетний кожен з нас до збереження цієї унікальної національної пам’ятки?

ІХ. Робота в групах

— В кого виникло бажання поїхати в Умань?

— Уявіть, що вам пропонують створити групу для поїздки на екскурсію в Софіївку. Треба створити рекламу, щоб ідеєю поїздки захопилися всі, кому ви будете це пропонувати.

Х. Підсумок уроку. Оцінювання

— Що нового дізналися на уроці? Про що ще хотіли б дізнатися?

— Піднесіть руки, хто за урок має бали середнього рівня.

— Піднесіть руки, хто за урок має бали достатнього рівня.

— Піднесіть руки, хто за урок має бали високого рівня.

ХІ. Домашнє завдання

1. Прочитати статтю підручника. Скласти питання до автора.

2. Творче завдання: твори, вірші, кросворди, малюнки до теми