Справжнє життя в розумінні Толстого Війна й мир Толстої Л. Н

Справжнє життя в розумінні Толстого
Справжнє життя — це життя без оковів і обмежень. Це верховенство почуттів і розуму над світським етикетом.

Товстої протиставляє «життя помилкову» і «життя справжню». Всі улюблені герої Толстого живуть » Справжнім життям». Товстої в перших розділах свого добутку показує нам тільки «життя помилкову» через жителів світського суспільства: Ганну Шеррер, Василя Курагина, його дочка й багатьох інших. Різким протиставленням цього суспільства є родина Ростових. Вони живуть тільки почуттями й можуть не дотримувати загальної пристойності. Так, наприклад, Наташа Ростова, що на своїх іменинах вибігла в залу й голосно запитала про те, який десерт подадуть. От це, на думку Толстого, і є справжнє життя

Найкращий час для розуміння незначності всіх проблем — це війна. В 1812 на боротьбу з Наполеоном ринулися все. На війні всі забули про свої сварки й суперечки. Усі думали тільки про перемогу й про ворога. Дійсно, навіть Пьер Безухов забув про свої розбіжності з Долоховим. Війна відсіває все несправжнє, помилкове в житті людей, дає людині можливість розкритися до кінця, відчувши в цьому необхідність, як почуває її Микола Ростов і гусари його ескадрону, почувають у той момент, коли не можна було не почати атаку. Герої, які не прагнуть спеціально бути корисними загального ходу подій, а живуть своїм нормальним життям, є самими корисними його учасниками. Критерієм справжнього життя є справжні, щирі почуття.

Але є в Толстого герої, які живуть за законами розуму. Такими є родина Болконских, крім, можливо, Марьи. Але й цих героїв Толстої відносить до «сьогоденням». Князь Андрій Болконский — дуже розумна людина. Він живе за законами розуму й не підкоряється почуттям. Він рідко підкорявся етикету. Він спокійно міг відійти, якщо йому було не цікаво. Князь Андрій хотів жити» не для одного себе». Він завжди намагався бути корисним

Також Толстой показує нам Пьера Безухова, на який у вітальні в Ганни Павлівни дивилися осудливо. Він, у відмінності від інших, не став привітати «нікому не потрібну тіточку». Він робив не через неповагу, а тільки через те, що не порахував це потрібним. В образі Пьера з’єднані два благодійники: розум і простота. Під словом «простота» я маю на увазі те, що він може вільно виражати свої почуття й емоції. Пьер довго шукав своє призначення й не знав що йому робити. Розібратися йому допоміг простий росіянин мужик — Платон Каратаев. Він йому пояснив те, що немає нічого краще волі. Каратаев став для Пьера уособленням простоти і ясності основних життєвих законів

Всі улюблені герої Толстого люблять життя, у всіх її проявах. Справжнє життя завжди природне. Товстої любить зображуване життя й героїв, що живуть нею.