Сучасна російська поезія
Чимало спільного бачимо ми між сучасною російською прозою і поезією. У поезії рубежу століть виділяються три основні мотиви: y підведення підсумків XX ст. і всього тисячоліття; y оцінка сучасності; y затвердження життєздатних цінностей.
З підбиттям підсумків ми зустрічаємося у вірші Бродського «1994» (1994), у книзі поезій Кенжеєва «та, що сниться під ранок» і в книгах віршів В. Соснори «Флейта й прозаїзми», «Двері закриваються» (ці книги дуже тісно пов’язані між собою за змістом). Домінують у названих авторів розчарування, скепсис, туга, оскільки глобальні історичні проекти, що висувалися в минулі століття, не здійснені, а в СрСр комуністичний проект закінчився крахом. Віру у світле майбутнє змінює відчуття кінця історії. «Легіонери з порожніми руками повертаються з походу, «…» і актори, яким більше не аплодують, забувають свої великі репліки».
Досить тривожними є численні поетичні твори, присвячені минулому. Вирізняються серед них поеми Корнілова «рулетка» (1999) і Байтова «три роки» (1995), а також книга поезій Стратановського «темрява денна» (2000).
Релігійні мотиви посідають помітне місце в сучасній російській поезії. Крім книги Стратановського, слід назвати книги Кублановського «третя правда», Чухонцева «Фіфіа», русакова — великий цикл «розмови з богом». Ці художники обстоюють цінності справжнього, нефальсифікованого і неодержавлено-го християнства. Вони закликають не на словах, а на ділі стати християнами, домогтися християнізації душ. таким чином письменники в епоху девальвації колишніх цінностей відроджують цінності християнські. Серед таких авторів слід виділити Юрія Кузнєцова.
Християнські настрої сильні й у поетичному щоденнику Ахма-дуліної «Несподіване» (1999).
Т. Кібіров у творі «Парафразис» на плюралістичній основі сполучає переосмислені християнські цінності з постмодерніст-ським плюралізмом, екуменізмом і панекологізмом — закликом до збереження всього живого на землі. Чи не всі порушені ним питання Кібіров пов’язує з літературою і всі свої роздуми опосередковує літературою. тим самим він підкреслює, що в людей є невичерпний золотий естетичний запас, і це також одна з цінностей, про які не слід забувати. Поет звертається до того кращого, що є в людині, і прагне його активізувати, одухотворити. Якщо порівняти книгу Кібірова з книгою Стратановського, то можна сказати, що «Пара-фразис» — найсвітліша книга в сучасній російській поезії і, можливо, усій сучасній російській літературі. темне й світле в сучасній літературі врівноважують одне одного, спонукаючи, з одного боку, адекватно сприймати життя, а з іншого — не впадати у відчай і обстоювати ідеали.
Сучасна російська поезія