Тема міста в російській літературі. Твір По добутках М. О. Булгакова

Тема міста є однієї із самих характерних тем для російської літератури. Вона відбилася в добутках О. С. Пушкіна, М. В. Гоголя, Ф. М. Достоєвського, О. О. Блоку, М. О. Булгакова й багатьох інших письменників. Розкриття даної теми можна простежити на прикладі творчості М. О. Булгакова, зокрема його романів «Біла гвардія» і «Майстер і Маргарита».

У зображенні міста Булгаков звертається до традицій російської літератури. Особливо помітний вплив Гоголя й Достоєвського. Зображення міста химерно, почасти це місто-примара. Він чуйно реагує на внутрішній стан героїв.

Наприклад, в «Майстру й Маргариті» погода в місті міняється, пророкуючи наступні події і як би підготовляючи до них діючих осіб. Булгаков також звертається до традиції містичного зображення міста. Особливо чітко простежується подібність із романами Достоєвського «Злочин і покарання» і «Біси».

Не випадково в обох романах Булгакова в місті присутні якісь диявольські сили: таємничий в’язень із камери № 666 в «Білій гвардії», Князь Тьми зі своєю свитою в «Майстру й Маргариті» і т. д. І нарешті, Булгаков звертається до проблеми міста й людини, тобто коли місто виступає як істота, наділене волею, що підкоряє цій волі своїх мешканців. Це традиції «Петербурзьких повістей» Гоголя й ранніх творів Достоєвського: «Білі ночі», «Бідні люди». Дані традиції зображення міста Булгаков сполучить із власними новаторством.

Насамперед місто виступає як самостійний персонаж. Особливо яскраво це простежується в романі «Біла гвардія». Недарма автор пише Місто з великої букви як власне ім’я. Булгаков так характеризує життя Міста:

«Як багатоярусні стільники, димівся й шумів, жило Місто».

Безумовно, місто в обох романах — істота одушевленим, наділеним власним характером. Тому й герої даних добутків ставляться до нього як до живого. Це видно й з розмов у будинку Турбіних, і з міркувань персонажів «Майстри й Маргарити».

Місто, як правило, сильніше своїх мешканців і здатний підкорити їхньої долі своїй волі. Він коштує багато вище інших героїв, саме тому символом Міста в «Білій гвардії» є пам’ятник святому Володимирові, що осіняє Місто Хрестом: «Але найкраще блискав електричний білий хрест у руках Володимира на Владимирській гірці, і був він видний далеко, і часто влітку в чорній імлі, у плутаних заводях і вигинах старого-ріки, з верболозу, човна бачили його й знаходили по його світлий водяний шлях на Місто, до його пристаней. Узимку хрест сіяв у чорній гущавині небес і холодно й спокійно панував під темним пологим московським берегом».

Жителі Міста в «Білій гвардії» і міста в «Майстру й Маргариті» діють не самостійно, а підкоряючись більше могутній силі. Наприклад, в «Майстру й Маргариті» місто живе у владі Сатани і його свити, тобто сам виявляється в підпорядкуванні. Але й у цьому випадку місто стоїть вище своїх мешканців.

Досить різноманітні художні засоби, використовувані Булгаковим для зображення міста, розкриття його особливостей. Місто в «Білій гвардії» асоціюється зі світлом, але зі світлом штучним, який висвітлює окремі епізоди. Це лампа в будинку Турбіних, ліхтарі на вулицях, дві зірки в небі: Венера й Марс. Тут Булгаков використає так званий прийом кінематографії.

В «Майстру й Маргариті» Булгаков найбільше звертається до зображення побуту й вдач населення Москви.

Булгаковське місто є не тільки героєм добутку, але й особливим світом. Характерно те, що дія обох романів не виходить за його межі. Місто з’являється як замкнутий простір, по черзі відвідуване якимись силами. В «Білій гвардії» ці сили переміняються, як у калейдоскопі.

Це й гетьман, і німецькі війська, і Петлюра. Вони проносяться над Містом раптово й безвісти. Остання сама могутня сила ще не ввійшла в Місто, але вже перебуває на підході до нього. Ця сила таємнича й загадкова. Її символом є бронепоїзд із червоною зіркою.

В «Майстру й Маргариті» у місті з’являється тільки одна сила — нечиста. Але принцип той же, що й в «Білій гвардії»: Воланд зі своїми супутниками зникає безвісти й так само раптово, як і з’являється. Всі події також відбуваються в замкнутому просторі міста, немов світ за його межами не існує.

У романах «Біла гвардія» і «Майстер і Маргарита» зображуються три міста: Місто, Москва й Єршалаїм. Причому в Місті ясно вгадується Київ, тобто місто зовсім реальне, як і Москва. І в Києві, і в Москві Булгаков жив. Єршалаїм також є реальним містом. Але тут не так багато конкретних описів самого міста.

Булгаков не випадково відокремлює всі три зображуваних їм міста від реального світу, замикає їх у собі. Можна провести паралель із небесним містом Єрусалимом, про яке говориться в Апокаліпсисі Іоанна Богослова:

«…велике місто, святий Єрусалим, що сходив з неба від Бога».

Найбільше під цей опис підходить Місто, зображене в «Білій гвардії», якому призначено пройти через тяжкі випробування. Недарма Булгаков звертається до Священного Писання в обох романах.

Можна зробити висновок, що Булгаков треба традиціям російської літератури в зображенні міста як одного з героїв добутку. З іншого боку, місто — особливий світ, «град Бога Мого, новий Єрусалим, що сходить із неба». Таке посилання на Священне Писання змушують читача по-іншому сприймати добуток у цілому.

Зображення міста в романах М. О. Булгакова — своєрідне стилістичне відкриття в російській літературі. Тема міста, що одержала настільки яскраве відбиття в добутках російських письменників, знайшла своє нове звучання на сторінках булгаковських романів.