Тема праці в романі Н. Г. Чернишевського «Що робити?» Що робити? Чернишевський Н. Г

Тема праці в романі Н. Г. Чернишевського «Що робити?»
Каменем спотикання для багатьох читачів роману «Що робити?» є сни Віри Павлівни. Їх важко буває зрозуміти, особливо в тих випадках, коли із цензурних міркувань Чернишевський висловив свої ідеї в занадто алегоричній формі

Але один з образів, представлених у другому сні Віри Павлівни, не викликає сумнівів у тім, для чого він створений автором. Це — «реальний бруд». Що ж має на увазі Чернишевський, уживаючи цей термін?

Спочатку він сам ставить запитання: «Чому з одного бруду народиться пшениця така білого, чистого й ніжна, а з іншого бруду не народиться?» Разом зі своєю героїнею автор зауважує: там, де вода не має стоку, утвориться гнилизна, у якій не може рости пшениця. Ця гнилизна — «фантастичний бруд», що утвориться, коли відсутнє рух. А рух, по Чернишевському, «є реальність», головний елемент якої — праця

Те середовище в людському суспільстві, де в честі праця, породжує гідних людей, незважаючи навіть на брутальність цього середовища. Досить згадати родину Верочки Розальской, щоб у цьому переконатися. Трудове середовище не вбиває в людині здорового початку — цю думку підкреслює Чернишевський, вона становить основу не тільки другого сну Віри Павлівни, але й усього роману

Звичайно, і в «фантастичному бруді», тобто в середовищі дозвільної, можуть народитися «здорові колосся». Прикладом тому є Рахметов. Але люди, здатні трудитися, є в цьому середовищі виключенням

Всі «нові люди» — Віра Павлівна, Кірсанов, Лопухів — вийшли саме із трудового середовища, праця для них є потребою. Властиво, саме в цьому змісті вони й названі новими людьми — у порівнянні, наприклад, з колишніми героями російської літератури, такими, як Онєгін або Печорин.

Здавалося б, їхня праця підкоряється тільки вимогам доцільності. Віра Павлівна говорить: «Я завела майстерню потім, щоб ці прибуткові гроші йшли в руки тим самим швачкам, за роботу яких отримані». Але в той же час вона «з перших же днів стала приносити книги. Зробивши свої розпорядження, вона приймалася читати вголос…»

Таким чином, стає ясно, що праця для героїв не тільки спосіб одержання прибутку — нехай навіть найбільш справедливий, — але, головне, можливість сіяти «розумне, добре, вічне».

Є й ще одна особливість відносини до праці, властива «новим людям». Це прагнення до того, щоб праця була творчим. Віра Павлівна прагне до тому постійно. Як тільки вона почуває, що «переросла» свої майстерні, що там можна обійтися й без її, вона знаходить нове поприще: стає лікарем. І Кірсанов, її чоловік, охоче допомагає їй у цьому, тому що йому самому зрозуміла потреба не просто праці, але праці творчого

У романі «Що робити?» показані «нові люди» і новий тип людських відносин. Він поширюється на всі сфери життя: професійну, сімейну, дружню. Суть цього нового типу з усією повнотою проявляється в тій повсякденній творчій праці, якою постійно зайняті герої роману.