Тема уроку. Не, ні з різними частинами мови (узагальнення)

Мета: узагальнити й сисТема урокутизувати вивчене про Написання не і ні з різними частинами мови; удосконалювати вміння обгрунтовувати вибір написання заперечних часток з різними частинами мови; розвивати вміння аналізувати, співставляти та порівнювати мовні явища, виховувати працелюбність, звичку доводити до кінця розпочату справу. Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, картки, ват — Ман, маркери. ХІД УРОКУ
І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 1. Перевірка домашнього завдання.

2. Практична робота. — Запишіть слова і словосполучення в три колонки залежно від того, як пишеться частина, що в дужках. Тому(що), хто(небудь), як(най)більше, навіть(так), так(от), (що)літа, хтозна(з)кого, порви(таки), хтозна(ким), загни(но), загорівся(б), аби(хто), якось(то), наполіг(таки), хтозна(як), а(вже)ж, тільки(но), проходь(же), яке(сь), зніміть(бо), (ген)оддалік, ось(такі), занеси(но).

3. Спостереження над мовним матеріалом. — Порівняйте однозвучні слова у лівій та правій колонці. Ніякий Ні вдень, ні вночі не було йому спокою. Недоля Він ні за яких обставин не спізнювався. Некрасивий Нешвидко — Чим виступають не і ні в обох колонках?

(У І — частинами слова; у II — службовими частинами мови.) II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ Слово вчителя.

Як бачимо, не і ні можуть бути морфемою та писатися разом і заперечними частками, а відтак писатися окремо. Складність у тому, що іноді буває дуже важко розрізнити, де неу ні виступають префіксами, а де — частками. Подолати ці труднощі вам допоможуть правила, які ви повторите на цьому уроці. IV. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ Групова робота. — Використовуючи поданий теоретичний матеріал (див.

Карт Ки на с. 258, 259) та відомості з морфології про правопис не З різними частинами мови складіть: I група — узагальнюючу таблицю «Правопис не з різни Ми частинами мови». II група — алгоритм «Правопис не з різними частинами Мови». III група — схему «Правопис ні з різними частинами Мови». IV група — усне повідомлення на лінгвістичну тему «Пра Вопис не з різними частинами мови». V група — усне повідомлення «Правопис ні з різними час Тинами мови».

Картка для І, II та IV груп Основна функція частки не — виражати заперечення. Наприклад: Тільки те не зрадить серце, що любити поклялось. (В. Сосюра) 1. Частка не вживається зі словами всіх повнознач Них частин мови.

Частка не з присудком виражає повне Заперечення: Раз добром зігріте серце вік не прохолоне. {Т. Шевченко) Заперечення підсилюється, коли частка не стоїть при заперечному займеннику або прислівнику: Зійде сонце, утру сльози, ніхто не побачить.

{Т. Шевченко) Часткове заперечення частка не виражає тоді, коли відноситься до інших членів речення: Не раз ми падали в нужді, та набирались знову сили. (М. Нагнибіда) 2. При подвійному вживанні частки не у дієслівному складеному присудку речення набуває стверджувального характеру: Я люблю тебе, друже, за те, що не можу тебе не любити. (Б. Сосюра) 3.

Нерідко часткою не виражається не заперечення, а різні смислові відтінки: Шопена вальс… Ну хто не грав його і хто не слухав. (М. Рильський) 4. Словотворча частка не виступає префіксом і надає словам нових, здебільшого протилежних значень: недруг, нещастя. 2. Презентація роботи груп.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Робота з підручником.

Виконання вправи 520-521 (усно), 530 (письмово). 2. Тренувальні вправи. Завдання І: прочитати речення, списати, вставляючи пропущені букви, зняти скісні риски. Підкреслити частки, сформулювати правила вживання часток не, ні. 1) Н.., сестро моя рідна! — говорить. — Так уже я звівся, що ан../гніватися, ан.. /жалкувати н../на кого н../маю! 2) А чому на весіллі н../погуляти! — озвався Опанас Бобрик, узявшись у боку. 3) Тиміпі дивиться, і так йому чогось мила ся щебетушечка, Картка для III та V груп Основна функція часток не, ні — виражати заперечення. Наприклад: Ні, не клич мене, весно,- сказала я їй,- не чаруй і не ваб даремне. (Леся Українка) Однак у значенні і вживанні цих часток є певні відмінності. 1. Частка ні вживається для підсилення заперечення, вираженого часткою не: Та не чули вже тих речей ні батько, ні мати. (Т. Шевченко) 2. Частка ні входить до складу стійких словосполучень: ні се ні те; ні вдень ні вночі. 3. Частка ні може виступати як еквівалент речення при заперечній відповіді на запитання. — Ви не замерзли? — Ні. 4. Словотворчі частки не, ні (ані) виступають префіксами і надають словам нових, здебільшого протилежних значень: ніякий, ніде, ніщо. Ні окремо разом 1) є часткою або сполучником; 1) є словотворчим префіксом; 2) в заперечних займенниках після ні є прийменник. 2) слово без ні не вживається. Що очей з неї н../звів би. Слухав би, н../наслухався її тихого та любого щебетання! 4) Може, притомився, хлопче? — Н..,- одрізав та й знов іде мовчки. (З те. Марка Вовчка) Завдання II: дописати прислів’я і запам’ятати їх. Пропав ні за… Ні хліба, ні солі… Ні пришити, … Ні в тин, … Ні до ладу, … От що вийшло: Співатиме півень чи ні, а… Завдання III: переписати, розкриваючи дужки. Пояснити правопис не, ні. 1) З’їхав (ні)нащо. 2) Козак журби (не)має. 3) Учений, та (не)довчений, (не)провчений, (не)товчений. 4) Волом зайця (не)доженеш. 5) (Не)до жартів рибі, коли її під жабри зачепили. 6) (Ні)чого їсти, (ні)де сісти. 7) (Ні)коняки, (ні)вола, та (не)ма чого й на віз покласти. (Нар. творч.) 3. Тренувальний диктант. — Запишіть вірш, обгрунтовуючи написання не разом чи окремо. Недо — вічний недороба, Недоводько до кінця, Все йому не до вподоби, Все йому не до лиця! «Не займай» — недочуває, «Поможи» — недобачає, Не доївши хліба — страв, неовзувшись, геть подавсь… Ох, у кого він удався — Я і сам щось не добрав. З ним і в школі теж морока: Недодума, недовтне, Недовисидить уроку… Не додому йде по зміні не до книжки — на пусте… Не доходить до хлопчини, Що недоуком росте. (Р. Куровський) 4. Творчий диктант. — Доберіть до кожного виразу синонім, запишіть їх. Уведіть Виділені вирази в речення. Визначте, з яким значенням ужи Вається частка ні у складених вами реченнях. Ні в сих ні в тих; ні слуху ні духу; ні за що ні про що; ніде голки встромити; ні кує ні меле; ні роду ні племені; ні тпру ні ну. V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
VI.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Скласти усний твір «Народ скаже, як зав’яже», використовуючи зразки з творів УНТ із частками не, ні, або виконати вправу 535. 260