Технологічний підхід у навчанні хімії

Технологічний підхід у навчанні Хімії.

«Учень не чаша, яку необхідно наповнити,

А факел, який потрібно запалити».

Давньогрецький вислів.

Школа сьогодні стоїть перед проблемою: чому більшість учнів, здобувши в школі знання, практичні уміння та навички, пасують перед життям? Після закінчення школи випускники часто не здатні знайти гідну роботу. Створити щасливу сім’ю, потрапляють у складні життєві обставини.

Людство вступає у час постійних змін. Здатність сприймати зміни і творити їх — це найважливіша характеристика життя людини в ХХI столітті.

Тому сьогодні школа повинна і може допомогти дитині правильно зрозуміти життя, бо життя школи, на відмінну від сім’ї, є більш діловим, конкурентним середовищем.

Навчальний процес в сучасних умовах реформування системи освіти вимагає постійного вдосконалення. Це обумовлено, перш за все, зміною пріоритетів та соціальних цінностей: інтеграційні процеси усе більше усвідомлюються як засіб досягнення такого рівня якості освіти, який в найбільшій мірі відповідає задоволенню потреб людини та розвитку її духовного багатства.

Головними вимогами до випускника, крім професійних знань, вмінь та навичок, стають компетентність і мобільність. У зв’язку з цим акценти при викладанні навчальних дисциплін переносяться не тільки на формування знань, вмінь та навичок, з боку викладача, а й на сам процес пізнання, ефективність якого повністю залежить від пізнавальної активності самого студента. Успішність досягнення мети залежить не тільки від змісту освіти, але і від того, як засвоюється навчальний матеріал: індивідуально або колективно, в авторитарних чи гуманістичних умовах, опираючись на увагу, сприйняття, пам’ять або на весь особистісний потенціал людини, за допомогою репродуктивних або активних методів навчання.

Відомо, що результат навчання залежить від оптимального вибору методів навчання, які повинні враховувати як вікові особливості студентів, їх попередній суб’єктивний досвід, знання і уміння, так і індивідуальні стилі мислення.

Хімія, що вивчає навколишній світ, речовини і їх перетворення, може стати дуже цікавою для учнів наукою, якщо збудувати процес навчання правильно, з урахуванням індивідуальних особливостей сприйняття матеріалу.

Застосування в навчальному процесі інтерактивних технологій дозволяє вести обговорення в групах, практикувати і відпрацьовувати уміння і навички на заняттях і в реальному житті. І це не випадково, оскільки інтерактивні методи задіюють не тільки свідомість учня, його почуття, а також волю, тобто включають в процес навчання «цілісну людину».

Слово «інтерактивне» складається з двох слів «інтер» та «активне», що означає: «взаємно», «обопільно», «вкупі», «спільно», «між».

Друга частина слова — «активне», означає: «рухливе», «діяльне», «жваве», «енергійне» .

Так що, » Інтерактивне навчання » — це технології навчання, які дають можливість та сприяють студентам спільно, взаємно, обопільно та вкупі, жваво, енергійно й рухливо займатися під час навчального процесу.

Інтерактивні методи навчання Дають позитивний ефект при вивченні хімічних дисциплін, бо дають можливість працювати учням в парах, мікро групах або малих групах, маніпулювати предметним матеріалом шляхом спостережень, хімічних дослідів та випробувань різних можливостей для розв’язання поставленої задачі чи проблеми, це навчання, яке дає можливість учням опрацьовувати навчальний матеріал розмовляючи, дискутуючи та обговорюючи різні точки зору.

Організація інтерактивного навчання передбачає використання методів, які створюють ситуацію пошуку, сумніву, ризику, успіху, аналізу та самооцінки своїх дій.

Вкупі з інтерактивними методами, підвищує засвоєння матеріалу та зацікавленість учнів, вдале застосування міждисциплінарних зв’язків.

Міждисциплінарні зв’язки допомагають учням зрозуміти процеси, що відбуваються в навколишньому світі. Використання між наочних зв’язків хімії з іншими дисциплінами необхідно також для формування системного мислення студентів. Актуальність використання міждисциплінарних зв’язків в процесі навчання обумовлена сучасним рівнем розвитку науки, для якого характерна яскраво виражена інтеграція громадських, освітньо-наукових і технічних знань.

Між наочні зв’язки створюють основу для формування наукового світогляду і всебічного розвитку особистості. Важливо правильно визначити час і місце включення міждисциплінарного матеріалу у зміст заняття.

Класифікація інтерактивних технологій

У своїй роботі я прагну використовувати активні і інтерактивні методи на різних етапах заняття: під час вивчення нового матеріалу, закріплення, формування вмінь та навичок. Викладач повинен виступати лише як керівник розумової діяльності учнів, спрямовуючи її, допомагати, послуговуючись фактами, дійти певних висновків. Залучаючи учнів до діяльності, я скеровую їх на пізнання світу і себе в ньому і, дозуючи допомогу, реалізовую важливий принцип виховання: «Допоможи мені, щоб я зробив це сам»..

Наведемо декілька методичних прийомів для активізації пізнавальної активності учнів.

1. Метод «Мікрофон» застосовую на етапі актуалізації опорних знань учнів або на етапі закріплення вивченого матеріалу:

— 10 клас. Тема «Насичені вуглеводні». Питання до учнів: «Як ви вважаєте, зрозумівши будову молекули метану та його гомологів, алкани є хімічно активні речовини чи ні?

Відповідь мотивуйте».

Передаючи мікрофон, учні обгрунтовують власну відповідь.

— 9 клас. Тема «Загальні властивості металів». Питання до учнів: «В якому вигляді можуть знаходитись метали у природі? Чому?

Обгрунтуйте власну відповідь».

— 11 клас. Тема «Фенол».Питання: «До якого класу речовин за будовою молекули ви б віднесли фенол?» — етап вивчення нового матеріалу. На етапі закріплення вивченого: «Чим подібний фенол за властивостями до аренів, чим відрізняється від них? Чим подібний за хімічними властивостями фенол до одноатомних спиртів, чим відрізняється від них?».

Провівши попередньо дослідження, учні обгрунтовано дають відповіді на ці питання.

— 11 клас. Тема «Глюкоза як представник моносахаридів». » Формула глюкози C6H12O6. Які, на вашу думку, відомі функціональні групи характерні для глюкози, скільки їх може бути і, відповідно, властивості яких речовин вона може проявляти?».

2. Метод «Мозковий штурм» застосовую на етапі уроку — актуалізація опорних знань учнів. Цей метод базується на використанні знань учнів, здобутих на попередньому уроці; він потребує від них короткої, швидкої точної відповіді, передбачає вислуховування ідей без їх обговорення.

— 9 клас. Тема «Розчини». Питання до учнів:

З чого складається розчин?

Як називається речовина, яка розчиняє інші, яка розчиняється?

Від яких чинників залежить розчинність?

Як називаються речовини — солі, які містять воду в кристалічному стані?

Як називається розчин, у якому при даній температурі речовина більше не може розчинятися?

Як називається розчин, у якому багато розчинника? …

— 10 клас. Тема «Ненасичені вуглеводні».

Яка загальна формула алкенів?

Складіть формулу гекесану, пропену, октену, пентену…

Яку форму має молекула етилену в просторі?

Який характер зв’язків між атомами Карбону в молекулі ацетилену?

Який валентний кут НСС у молекулі ацетилену?

Чи зустрічаються ненасичені вуглеводні у природі? Чому?

3. » Метод — Прес» Використовую на етапі вивчення нового матеріалу. Учні дають відповіді на поставлені питання, аргументуючи їх:

— 8 клас. Тема » Будова твердих речовин. Типи кристалічних граток».

Питання: «Якими властивостями повинні характеризуватись речовини з атомними, йонними, молекулярними кристалічними гратками? Наведіть конкретні приклади».

— 9 клас. Тема «Електроліти і неелектроліти» — демонструються досліди з електропровідності розчинів: дистильованої, водопровідної води, твердої кухонної солі, її розчину, розчину хлоридної кислоти. Питання: «Чому одні з цих розчинів проводять електричний струм, інші — ні?».

4. «Робота в малих динамічних групах «. Цей метод використовую на етапі вивчення нового матеріалу і закріплення його. Найкраще — на цілому уроці узагальнення і систематизації знань. Клас ділиться на 5-6 груп, у кожній з них є учень-«консультант», решту готуються бути «спікерами» . За допомогою » консультанта» група почергово виконує декілька завдань з вивченого матеріалу, потім «спікери» проектують на дошці схеми, діаграми, рівняння, пояснюючи їх.

За вірні відповіді «спікерів» своєї групи «консультант» добавляє собі до залікового ще 2 бали, «спікери» — 1 бал. Якщо допускаються помилки — відповідно 1 бал, 0,5 бала. Заліковий урок проводиться наступним у формі тестування.

Окрім використання різних інтерактивних методів для активізації пізнавальної діяльності учнів я використовую на уроках технології ситуативного моделювання, а саме дидактичні ігри. Гра — це не лише творчість, але й велика праця. Така модель навчання сприяє не лише реалізації дидактичних цілей, але й розвитку зосередженості й самостійного мислення. Кожна гра відбувається за визначеною схемою.

Сюжетно-рольові ігри поєднують у собі знання не лише з хімії, але й з інших предметів. Прикладами таких ігор є судові слухання, як, наприклад, «Суд над Етанолом» , «Суд над Нітрогеном», «Суд над антропогенними факторами», диспути, прес-конференції, ділові ігри.

Прикладом уроку з використанням елементів сюжетно-рольової гри є «Силікатна промисловість» у 10 класі з участю «будівельників», «штукатурів», «експертів по склу», «хіміків-технологів». Проведення такого роду уроків вимагає ретельної підготовки як учителя, так і учнів.

Під час проведення узагальнюючих уроків можна використовувати такі ігри, як КВК або «Перший мільйон». Розвитку розумової діяльності учнів сприяють тренувальні ігри, такі як: «Хімічна змійка», «Естафета», «Хто швидше», «Хто зайвий», «Вірю-не вірю».

Узагальнюючі уроки я проводжу у формі мандрівки, як от » Подорож в країну Алканію», «Основні класи неорганічних речовин», «уроки — прес-конференції», «уроки-дослідження».

Інтерактивне навчання — це така форма пізнавальної діяльності, яка створює комфортні умови для навчання учня, за яких учень відчуває свою необхідність, розвиває свої здібності і таланти, набуває впевненості, виробляє навички спільної роботи в групі, колективі, формує комунікативні компетентності.

Використання інтерактивних технологій не є самоціллю у моїй роботі. Не на всіх уроках я використовую такі форми діяльності. Для мене найголовніше, щоб за допомогою інтерактивного в поєднанні з традиційним навчанням була створена така атмосфера у класі, яка б сприяла співробітництву, розумінню і доброзичливості й підвищувала інтерес учнів до предмета, посилювала у них прагнення здобувати знання самостійно, використовуючи вчителя як консультанта і організатора всього процесу навчання.

У своїй багаторічній практичній діяльності ставила й ставлю перед собою завдання вчити учнів логічно мислити, аналізувати, пояснювати, порівнювати. Переконуюсь, що глибокі знання з такого предмета, як хімія, потрібні не кожному учневі, адже з цією наукою поєднають своє життя не всі наші вихованці. Тому й вивчати неорганічні й органічні речовини слід на більш практичному рівні, потрібному їм для життя, отже формувати в учнів на уроках хімії життєві компетентності.

Вивчення властивостей речовин — чи не одне з найважчих для учнів, тому важливо, щоб вони зуміли пояснювати ці властивості, виходячи з будови речовини та виду хімічного звязку між атомами, вчилися прогнозувати, проектувати поведінку різних речовин. В сукупності з практичними підтвердженнями своїх передбачень школярі отримають цілісне уявлення про досліджувані речовини, їх властивості й намітять напрямки застосування цих речовин у практичній діяльності людини.

У навчальному процесі можливо і бажано також Використання інформаційних технологій.

Навчання хімії — це та область, де інформаційні технології можуть принципово змінити і методи роботи, і, саме головне, її результати.

Використання інформаційних технологій на уроках хімії дозволяють інтенсифікувати діяльність викладача, підвищити якість навчання предмету, відобразити суттєві сторони хімічних об’єктів, втілив в життя принцип наочності.

Застосування нових інформаційних технологій дозволяє направити інтелектуальний потенціал учнів на позитивний розвиток, інакше спрага пізнань висохне в запалі ігрових баталій або під час безцільного проведення часу в Інтернеті.

.

На заняттях хімії можна використовувати такі Форми інформаційних технологій: Створення презентацій, готові програмні засоби, тестові оболонки. Застосування презентацій та слайд — фільмів під час лекцій забезпечує динамічність, наочність, більш високий рівень і обсяг інформації порівняно з традиційними методами.

Комп’ютерні презентації — ефективний метод вивчення будь — якого матеріалу. Під час презентації матеріалу в графіках, картинках, таблицях, тезах, віртуальних моделях включаються механізми не тільки звукової, але й зорової й асоціативної пам’яті. Можливість поєднувати в презентації будь — які об’єкти робить її особливо привабливою у вивченні складних тем, якщо необхідно показати моделі , процеси .

У разі використання комп’ютерних технологій будь — який об’єкт може бути представлений не тільки в суворо визначеній, зафіксованій формі на площині. Його можна переміщати в просторі й розглядати під різними кутами.

Застосування засобів Мультимедіа вирішує проблему пошуку інших форм наглядного представлення хімічного експерименту і інтерпретації його даних, особливо в випадках, коли безпечна постановка дослідів в умовах начального закладу неможлива.

Завдяки інтерактивності — характеристиці, яку не можуть забезпечити інші засоби навчання — електронні джерела інформації дозволяють розглядати той або інший процес в динаміці, зрозуміти суть явища.

Виділяють Низку переваг впровадження інформаційних технологій в навчальний процес:

можливість демонстрації експериментів, яких не можна здійснити в хімічній лабораторії навчального закладу. Віртуальний світ дає можливість проводити хімічний експеримент без ризику для здоров’я студентів під час вивчення токсичних речовин. З цією метою при проведенні занять з хімічних дисциплин пропойную застосовувати програмований засіб «Віртуальна хімічна лаборатирія», або програмований засіб «Досліди з хімії».

Відсутність необхідного обладнання перекривається використанням комп’ютера;

розвиток творчих здібностей учнів, активізація пізнавальної діяльності і підвищення мотивації до навчання; здійснення контролю знань і інтеграція таких освітніх областей як хімія, біологія, інформатика і ін., при яких учні можуть розвивати свої творчі здібності, застосовувати їх на практиці.

Використання комп’ютера на занятті повинно бути доцільно і методично обгрунтовано, а не слугувати даниною велінню часу. Не варто використовувати комп’ютер там, де більш ефективні інші засоби навчання. До інформаційних технологій необхідно звертатися лише в тому випадку, якщо вони забезпечують більш високий рівень освітнього процесу в порівнянні з іншими методами навчання.

Мультимедійні засоби навчання є універсальними, оскільки можуть бути використані на різних етапах заняття:

під час мотивації як постановка проблеми перед вивченням нового матеріалу; під час пояснення нового матеріалу як ілюстрації; під час закріплення й узагальнення знань; для контролю знань.

Ці декілька вище перелічених форм та методів організації навчання в поєднанні з дидактичними іграми сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу, ефективному застосуванню вмінь та навичок на практиці, розвиває комунікативні здібності учнів, адаптує їх до умов сьогодення, готує до життя та діяльності в суспільстві.

Використання засобів мультимедіа з метою повторення, узагальнення та систематизації знань не тільки допомагає створити конкретне, наочно-образне уявлення про предмет, явище чи подію, які вивчаються, але й доповнити відоме новими даними.

Метою застосування відео матеріалів та інших мультимедійних засобів є ліквідація прогалин у наочності викладання.

Отже, застосування мультимедійних засобів навчання при вивченні хімічних дисциплін надає заняттю специфічної новизни, яка за змістом і формою викладення має можливість відтворити за короткий час великий за обсягом матеріал, а також подати його в незвичному аспекті, викликати у учнів нові образи, деталізувати нечітко сформовані уявлення, поглибити здобуті знання.

Нові інформаційні технології навчання надають потужні й універсальні засоби отримання, опрацювання, зберігання, передавання, подання різноманітної інформації, полегшують виконання рутинних, технічних,

Нетворчих операцій, пов’язаних із дослідженням різних процесів і явищ або їх моделей, розкривають широкі можливості щодо істотного зменшення навантаження під час навчально-пізнавальної діяльності.

Таким чином, використання на заняттях хімії міждисциплінарних зв’язків, інтерактивних методів навчання та інформаційних технологій, в тому числі технологій мультимедіа, сприяє розвитку пізнавального інтересу учнів, підвищує якість засвоєння навчального матеріалу.

Усю свою діяльність викладачі повинні спрямовувати на формування творчої особистості. Бо тільки виховавши особистість, здатну творчо засвоювати знання і застосовувати їх на практиці, ми відродимо інтелектуальний потенціал країни, від якого залежить майбутнє нашої держави.

Учитель хімії, спеціаліст I категорії, Мазур Л. М.