Твір Без дружби життя

Дружба — це невід’ємна частина життя. Бо людина є істотою суспільною. Але є люди, які відчувають себе одинаками.

Вони живуть самі по собі. Можливо — це їхня риса характеру. Але чи можливо всім жити в однині?

Мені здається, що «ні» і найгірше тоді, коли людина не має ні близьких, ні знайомих, ні друзів.

Навіть, деякі люди в народі говорять: «У хлопця має бути вірна жінка та вірний друг». Гадаю, що в такому висловлюванні є доля правди. Близьких друзів, вірних, перевірених лихим часом — дуже мало, але вони є. Без друзів життя просто не може бути повноцінним.

Кожна людина має свої вади, та свої переваги порівняно з іншими. Справжня дружба настає тоді, коли друзі знають один одного, як і з гарної, так і з поганої сторони. Але друг — це та людина, яка не закривається від товариша, коли бачить його погані сторони, а навпаки, сприймає його таким, яким він є, та намагається підтримати і підбадьорити,

Друг — це та людина, з якою ти можеш поділитись своїми секретами, і які завжди тебе зрозуміють. Комусь може пощастити і він може мати рідну сестру чи брата, або навіть, батьків за друзів. Тоді життя здається набагато легшим, простішим. Але якщо з батьками зв’язки не гарно налагоджені, і взагалі з сім’єю, або немає рідних тобі людей, то друзі зі школи, вулиці або з Інтернету, як частинка твоєї душі і чогось рідного, завжди готові розділити з тобою радощі та горе. Але є й погані сторони дружби, бо є люди, які ніби є твоїми друзями, але вони використовують тебе.

Деяким навіть подобається, коли їх використовують. Але не вважаю, що це є нормальним.

Не хочеться розділяти людей на поганих і хороших, але як говорять: «З ким поведешся, того й наберешся». Бо так і є, від хороших — ми беремо гарний приклад, вони нас інспірують, надають крила, а інші — просто нас руйнують, споганюють. Наприклад, якщо я буду в компанії поганих хлопців, а вони будуть робити щось негарне, наприклад, курити, то й я буду змушений це робити.

Тому у виборі друзів варто бути прискіпливим, і не водитись з вітряними, пустими, глупими, розбещеними людьми.

Ще є одне висловлювання: «Якщо не хочеш нажити собі ворога, то не заводь рідного серцю друга». Думаю, що потрібно також бути обачним в цьому. Бо можна розповідати всі свої секрети людині, а вона потім просто тебе використає, або буде розповідати іншим, коли щось не так піде в дружніх відносинах.

Томі варто тримати людей на відстані від себе. І тільки тоді, коли ти будеш впевнений, що це насправді «твоя людина», то тільки тоді варто підпускати до себе і свого життя.

Не дивлячись на всі мінуси, все ж таки життя без друзів — це просто існування в самому собі. Для мене це страшно, неначе у всьому світі залишилась одна людина — ти, та ще й темрява довкола. А коли є друзі або гарна компанія, то можна дивитись на інших, брати гарний приклад, та іншим його показувати, хочеться тоді жити, творити, розквітати і пахнути, життя здається тоді світлим, насиченим барвами веселки та яскравим.