Твір на тему: «Екологія й людина»

Твір на тему: «Екологія й людина»

Про тему: Природа завжди давала людині красу, гармонію й благодатні умови для життя. А що дає людина природі? Твір на тему міркування про безрозсудне й халатне відношення людини до ресурсів природи

Екологія й людина.

Огляньтеся навколо себе. Прямо зараз, уважно подивитеся у вікно. Що бачите Ви? Блакитне блакитне небо над головою, яскраве сонце, що світить нам щодня, білий іскристий сніг…

Якщо вдивитися в природу, те, що нас оточує, створено ідеально й гармонійно, навколо теперішня краса, що ми часом за завісою сірого будня навіть не зауважуємо. Усе здається для нас абсолютно звичайним і банальним. Ми живемо в ідеальній і благодатній природній умовах, і піклується про це матінка — природа. Подумайте от про що, адже вона нам дала всі, абсолютно все, що необхідно для життя: повітря яким ми дихаємо, воду яку ми п’ємо, сонце яких дає всьому життя, вага, що нас оточує, ті ж удома, одяг і їжа — це всі завдяки їй. Вона постійно дає, дає, дає нам, піклується про людство як теперішня любляча мати, що усе готово віддати улюбленим дітям. Варто задуматися, а що ж ми робимо у відповідь? Чим ми відповідаємо на її турботу?

Давайте подумки перенесемося далеко назад, коли не було заводів, фабрик, машин, комп’ютерів, висотних будинків і всього того, без чого наше життя зараз здається просто неможливою. Тоді, люди не знали про те, як добувати нафта, вугілля й інші корисні копалини, які зараз безжалісно викачиваются із Землі з неуявною швидкістю. Саме тоді людина із вдячністю ставилася до природи, до рослин і тварин які його оточували. Він піклувався й із вдячністю приймав її дарунки. А зараз, що ми спостерігаємо в нашім 21 столітті?.

День за вдень Земля усе більше й більше випорожнюється, віддаючи людству свої багатства. Щодня викачиваются мільйони тонн нафти, природного газу, вугілля, торфу й інших корисних копалин. Людина просто безжалісно пожирає їх, але ж вони не вічні! Кожний, щодня будуються заводи й фабрики, які отруюють атмосферу, випускаючи в повітря мільйони тонн забруднюючих речовин, не замислюючись при цьому, що тим самим ми риємо собі яму. Забруднюється не тільки повітря. Скільки рік, озер, водойм і морів стало жертвою викидів отрутних відходів. Взяти, наприклад, озеро Байкал. Це самий животрепетний приклад людської недбалості

Навіщо? Навіщо вбивати те живе що перебуває поруч із нами? Уявіть собі, що Ви один раз прокинетеся, а на вулиці не буде світити яскраве сонце, небо буде затягнуто хмарами, зелені не буде ніколи, всі навколо буде сір і страшним, нікуди буде поїхати відпочити у відпустку, просто не буде всієї тої краси, який ми можемо насолоджуватися. Не вражає, правда ж? Так навіщо своїми руками знищувати свій рідний будинок? Подумайте про подальше майбутнє про наступні покоління. Відразу й в одна мить неможливо змінити мислення мільярдів людей. Але якщо кожний буде замислюватися про те, чим ми дякуємо нашій годувальниці, матір — природу, міняти своє відношення до навколишній нас красі, можливо щось і зміниться. Не можна думати: «Мені це не потрібно, пускай екологи піклуються про цьому», це не так. Їх мало, і вони не можуть повністю запобігти всій шкоді, нанесена природі. Потрібно щоб кожний почав із себе, сьогодні, зараз!