Твір на тему «Ріка навесні»
Твір на тему «Ріка навесні»
Сила повноводної ріки.
Весна — це дивний час пробудження природи. Застигла зимова картина перетворює, міняється прямо на очах, все живе тягнеться до світла й тепла, росте й розвивається. Будь-яка рослина, тварина, будь-який елемент природи в цей час являє собою дивне видовище. Чарівництво весняного пробудження являє яскравий приклад того, наскільки прекрасні й гармонічні всі природні процеси на Землі, наскільки ідеальною й відрегульованою системою є сама природа
Тим, хто хоче насолодитися величчю стихії й своїх очей побачити, як прихід весни руйнує зимові окови, варто відправитися на ріку. Навіть поети неодноразово оспівували всеперемагаючу силу природи, дивлячись на весняний льодохід
Приблизно починаючи з листопада, мороз підступає до водної гладі ріки, і щоночі усе більш упевнено сковує поверхня крижаною кіркою. Спочатку зовсім тонкий покрив несміливо тулиться в берега, не в силах упоратися із плин ріки, але в підсумку навіть самі бурхливі потоки згодом покриває крижаний панцир. В особливо суворі зими неспішна широка ріка може покритися шаром до одного метра в товщину. І от з моменту раннього потепління цей, здавалося б, монолітний покрив льоду повільно, але завзято руйнується
Потеплілі води плину підмивають морозні окови знизу, истончая лід, кожний сонячний день наближає момент, коли ріка нарешті-те звільниться. Але по ночах ослабілі морози старанно відвойовують втрачені «рубежі», чіпляючись із всіх сил за подих, що йде, січня. Така боротьба весни й зими триває доти, поки сонячні промені не починають особливо активно прогрівати даху будинків і засніжені поля. Сніг тане, перетворюючись у дзюркотливі струмки води, скрізь, куди не подивишся, ці струмки скапливаются в струмочки й потоки, спрямовуючись на допомогу скованої льодом ріці. Плин приймає поталу воду, розширює русло, повноводна весняна ріка «розправляє плечі» і її зимові окови тріскотять по швах. Іноді це шум і стогін льоду можна дійсно почути, особливо коли панцир дає тріщини. І от наступає особливо приголомшлива мить — лід рушила! Вся поверхня ріки оживає, починає рухатися, уламки вздибливаются, наповзають один на одного, пручаються, але здавшись у підсумку, сплавляються усе нижче за течією. Зима припиняє боротьбу, брудний лід викидає на берег, морозні осколки безсило тануть під теплими сонячними променями
И в цьому момент, дивлячись на повноводну й могутню ріку, людина розуміє, що стихія — це непереборна воля самої природи, з якої неможливо боротися
Твір на тему «Ріка навесні»