Твір на тему «Російська природа»

Твір на тему «Російська природа»

Російська природа й російська душачи

Кожній країні їсти чим пишатися, у кожній країні дитині з раннього років розповідають про якусь національну особливість. І важливою темою стають бесіди про природу. У Нової Зеландії є ківі, в Австралії — кенгуру, в Африці, ми все знаємо, — леви, у Китаї — панди, в Америці — гризли. А в нас, у Росії, — бурий ведмідь. Про нього половина наших казок, по ньому нас знають за кордоном, і взагалі російський людин, російське держава, вся наша країна асоціюється саме із цією буйною, величезним, нестримним, але злегка все-таки дурною істотою. Коли мені було 5 років, і я ще не ходив у школу, мама читала мені казку «Маша й ведмеді» (а зараз є така гра), а вуж у скількох казках з іншими животними він побував — не перечесть. Причому якщо вовк у нас завжди хуліган, лисиця — хитра, то ведмідь у нас завжди добрий і розуміючий, звичайно саме він дозволяє суперечки, що виникають між іншими звірами. Напевно, за рубежем все-таки небагато по-іншому.

Те ж саме й з рослинами. Герб Японії — хризантема, у Древньому Римі й Греції були популярні маслинові й лаврові галузі, а в Тайланде й інших країнах, які перебувають у тропіках, важливе значення мають орхідеї й лілії. В Америці (у США) національним символом стала кукурудза — неї використовують і як їжу, і як корм для тварин, і взагалі застосовують скрізь, де тільки можна. А в країн Південної Америки на багатьох прапорах зображені бавовна й зерна кавового дерева, які найбільше цінуються й жителями, і іншими державами. Є чи в Росії такі символи?

Мабуть, із всіх рослин першими на розум приходять береза й дуб. Дуб — як символ моці й могутності, вікової історії й довгого життя. Береза — як наша душа, як вся та краса й легкість, яку можна зустріти в Росії. Дуб символізує все чоловіче, а береза — все жіноче. Саме про цих дві рослини складені большенство росіян легенд і прислів’їв, народних прикмет і приказок

На багатьох, дуже багатьох картинах наших художників зображується береза — особливо під час осіни, з жовтим кольором листя, і у весняну пору, із бруньками, що розпустилися. Недалеко від нашого будинку росте береза, і ми щовесни п’ємо її сік — дуже смачно й корисно (говорять, що це не шкодить дереву). З берези добували дьоготь, берест. Навіть саме слово «береста» — воно вже споконвіку російське. Але ж так називають тільки кору берези. У дуба теж сотні споконвіку російських застосувань — особливо для жолудів. І знаєте що? У добрих маминих казках дуб у мене завжди асоціювався з ведмедем: він такий же потужний і віковічний, такий же мирний і добрий. У цьому, думаю, і складається вся російська природа й наша душачи