Твір опис людини: Микола Самокиш

Понад одинадцять тисяч творів живопису, графіки, монументально-декоративного мистецтва створив академік живопису Микола Самокиш. Досліджено його батальний живопис, а от спадщина в галузі графіки й монументально-декоративного оформлення висвітлена поки що мало. А якраз фольклорно-етнографічні зацікавлення Самокиша помітно вплинули на формування його як митця.

Народився Микола Семенович у Ніжині на Чернігівщині. Однак постійні злидні змусили батька-листоношу віддати сина на тимчасове утримання до діда по матері Дмитра Сеника, що жив у селі Носівці неподалік від Ніжина. Вразливий хлопець потрапив у саму гущу життя народу.

Його захоплювала краса народного вбрання, пісень, дідові розповіді про легендарні подвиги запорожців. Дитяче захоплення переросло згодом, під час навчання в Петербурзькій академії мистецтв у свідоме, художньо цілеспрямоване. Цьому сприяло оточення.

Разом з ним в академії навчалося чимало вихідців з України, зокрема Сергій Васильківський і Порфирій Мартинович, які серйозно цікавилися культурою та побутом українського народу, і, часто збираючись в академічному гуртожитку, ділилися творчими планами, читали книги з історії України, співали народних пісень. Студенти підтримували стосунки з Данилом Мордовцем — відомим письменником, знавцем історії та давнього побуту українського народу, автором історичних романів, нарисів, спогадів про Тараса Шевченка, організатором видання художніх творів Кобзаря українською мовою у Петербурзі, видавцем «Малорусского литературного сборника», до якого увійшли двісті дві народні пісні, зібрані 1844 року Миколою Костомаровим у західній частині Волині. У Данила Мордовця була чимала колекція малюнків Шевченка, які, безперечно, вплинули на формування мистецького кредо молодих учнів академії.

Згодом, 1900 року, художники підготували і видали в Петербурзі альбом «З української старовини», до якого увійшли двадцять один ар-1 куш ілюстративного матеріалу і пояснювальний текст російською та французькою мовами відомого українського історика, професора Дмитра Яворницького. У вступній частині тексту — лаконічна історія козацтва. Далі — яскраві нариси про визначних діячів визвольної боротьби українського народу, військовий устрій, зброю та побут козаків, життя сеЛ лян.

Кожен з нарисів проілюстрований графічним аркушем. Сергій Васильківський змалював аквареллю постаті історичних осіб і типи козаків і селян, а Микола Самокиш виконав пером віньєтки з розгорнутими композиціями. Все це зроблено на основі грунтовного студіювання історичного матеріалу, зокрема експонатів Петербурзького артилерійського музею, приватних колекцій Дмитра Яворницького, Георгія Алексєєва та]інших.

Насамперед слід сказати про обкладинку, оформлену Самокишем. Вона вводить у тривожну атмосферу доби, є немовби лейтмотивом, емоційниді ключем усього альбому. На аркушах, присвячених визначним історичним особам — Петру, і Сагайдачному, Богдану Хмельницькому, Іванові Гонті, — Самокиш передає могутній рух козацько-селянського війська.

Хоч на віньєтках зображено великі маси людей, кожній постаті, кожному обличчю при-;, таманні яскраві індивідуальні риси, детально передані одяг, зброя, амуніція.

Ряд віньєток — сцени з життя українських селян — сповнені динаміки та експресії. Видання альбому, в якому митці продовжили традиції «Живописної ] України» Тараса Шевченка, безперечно, мало значення для подальшого розвитку української художньої культури.