Твір по поемі Пушкіна «Полтава»

«Полтава» (1828) присвячена оспівуванню славної історичної події — Полтавської битви, що знаменувала зміцнення російської держави. У Пушкіна це був перший досвід історичного добутку у віршах, заснованого на спеціальному вивченні історичних робіт (наприклад, «Історії Малої Росії» Д. и.

Бантиша-Каменского й ін.). У поемі з’єднуються дві жанрово-стильові лінії: любовно-романтична (Мазепа — Марія) і історико-епічна (Петро — Мазепа — Карл XII). Провідної для Пушкіна була тема Полтавської перемоги. Тому й добуток названий «Полтава», а не «Мазепа», як спочатку передбачалося.

Проте образ Мазепи Пушкіна дуже цікавив — і в плані політичному, і в плані історико^-літературному (як полеміка з поемою Рилєєва «Войнаровский»). По існуючій літературній традиції Мазепа міг би сприйматися як типовий романтичний герой, що не визнає над собою людського суду, тому що він вище «юрби». Але Пушкін, що не піддавав сумніву висновки офіційної історіографії й Петра, що поставив метою возвеличити, I, судить Мазепу як особистість, що протиставила себе батьківщині й народу. У пушкінській поемі Мазепа й Петро дані як антиподи.

Мазепа самотній, Петро оточений однодумцями. Мазепа думає насамперед про себе, Петро натхнений ідеєю держави. У передмові до першого видання поеми Пушкін писала, що деякі письменники (маючи на увазі Рилєєва) хотіли зробити з Мазепи «героя волі, нового Богдана Хмельницького.

Історія представляє його честолюбним, закоренілим у підступництві й лиходійствах». Не менше значення має в системі образів протиставлення Петра й Карла XII, що проявляється й у стилістичній сфері. Сила й натхнення Петра передаються за допомогою коротких фраз, що передають енергію й стрімкість героя «Полтави»:

…Виходить Петро Його ока Сіяють Лик його жахливий Движенья швидкі Він прекрасний, Він весь, як божия гроза

Про Карла, «вінчаному славою нещадної», Пушкін пише розповсюдженими реченнями, що створюють враження повільності й навіть якоїсь непевності Істотно, що Пушкін у поемі проголошує ідею про єдність національних і державних інтересів російського й українського народів. Дія поеми відбувається на Україні. Природно, що Пушкін прагне відтворити національний колорит і проспіваємо оповіданні. Із цією метою він насичує текст етнографічними деталями, відтворить чарівні картини української Природи, уводить у поему ряд українізмів: хата, кат, рада й т. д.

Правдиве, конкретно-історичне зображення Полтавської битви й подій, їй попередніх, сполучається в поемі з явно романтичними рисами. Різко виражений конфлікт сильних характерів, ефектні сцени зіткнення Марії з матір’ю і її божевілля, деяка загадковість персонажів — всі ці романтичні мотиви надавали оповіданню про найважливіші історичні події емоційну піднесеність і ліричну схвильованість