Твір з літератури: Образ України в поезії Володимира Сосюри
Володимир Сосюра Володимир Сосюра… І перед нами постає кароокий співець з чутливою й ніжною душею. Цей високий поетичний світ, де живе любов до України й палахкотять загравами донецькі ночі, пахнуть білі акації й затихає гуркіт далекого потягу. Він був покликаний життям для поезії, вона була йому довгі роки сдиним заняттям, працею і відпочинком, його хлібом насущним…
Заборонялося оспівувати красу рідної землі. Витравлювалося прекрасне почуття з людських душ, спотворювалася наша історія, наша мишувщина. Вихваляти треба було лише «Єдину і неподільну», «необ’ьятную Родину» Росію в рамках непорушного Союзу РСР.
Тому неприйнятний були слова митця про Україну, яка для юнака, для дівчини має бути святинею. Та ще більше страхітливими для інтернаціоналістів були слова:
Без неї — ніщо ми, як порох, як дим, розвіяний в полі вітрами.
Святі слова, що обернулися проти Володимира Сосюри болючим і гострим ударом у серце. Тоді, як у цих словах наша єдність, і сила, і міць, і нездоланність:
Всім серцем любіть Україну свою, — І вічні ми будемо з нею.
Саме в цих словах, як і в усій поезії Сосюри, де живе зримо образ України, безсмертя творів поета. Бо навіть у ті жахливі часи крізь тоталітарну мерзлоту пробивалися до читача іскри великого почуття синівської любові до рідної землі. Великий народ, що мас таких поетіВ( як Володимир Миколайович Сосюра, таку культуру, не може бути знищеним. Адже нашій Україні потрібен вогонь любові, духовна міць, невтомна праця на її благо і процвітання.
Ми вдячні нашим письменникам за те, що не давали заснути національній думці. Ми встаємо з колін, щоб долати шлях у майбутнє, щоб рости і розвиватися, щоб побудувати свою незалежну і квітучу державу.
Твір з літератури: Образ України в поезії Володимира Сосюри