У книжковому царстві — у мудрій державі
«У книжковому царстві — в мудрій державі»
За два тижні до свята двері в клас відчинилися, і до класу зайшли… Ви не повірите! До класу зайшли найсправжнісінькі мудреці — Звіздарі .
Бороди довгі, сиві, шапки гостроверхі, а в руках тримають великі згортки.
— Чи тут навчаються вельмишановні учні 5 класу? Нарешті ми вас знайшли. Ми принесли вам листа, важливого, термінового, цікавого.
Слухайте!
«Дорогі мої маленькі друзі!
Я знаю, що ви багато читаєте і вмієте берегти книги. А ще мені розповідали, що голови у вас розумні, серця добрі та справедливі, очі пильні, а руки вмілі.
Я дуже хочу ближче познайомитися з вами і запрошую усіх вас до себе в гості. А живу я в Книжковому царстві — у мудрій державі. Шлях до нього вам покажуть мої вірні помічники.
До нашої зустрічі лишилося мало часу, отож відразу починайте готуватись у путь — дорогу.
У мене теж справ чимало: все царство своє книжкове треба до зустрічі гостей приготувати, до шкільної бібліотеки зазирнути, довідатись, хто з вас найбільше книжок читає, підготувати подарунки для переможців конкурсів… Так що не забудьте! Чекаю вас!
І через два тижні…
На дверях актового залу напис «Книжчине царство — мудра держава». Назустріч гостям іде Королева Книжка.
Книжка. Ну ось, ми й зустрілися, мої маленькі добрі друзі! Рада вітати вас у своєму царстві. Огляньте мої володіння, поближче познайомтеся з мешканцями. Куди б ви не пішли — скрізь будуть друзі.
Постарайтеся впізнати їх, дати відповіді на запитання, відгадати загадки, які вони загадають. А ми зараз на чарівному Зорельоті вирушимо в подорож.
1 — й читець
Ми прийшли, щоб зустрітися з казкою
І щоб друзів веселих знайти.
Зореліт, ми тебе збудували.
Ти казки з нами всі облетіли.
Веселіше рушай,
Зорельоте, злітай!
Разом з нами, друже,
В путь поспішай!
Нині в рідній навчаємось школі
Та в широкий ми вийдемо світ.
І тоді він злетить — не казковий,
Нами створений, наш зореліт.
Книжка. Ми з вами приземлилися на «Книжчиній вулиці». Цікаво знати, чи любите ви читати книжки? А з якими казковими героями ви подружилися?
Книжка. А читати ви вмієте? Не так, як Дмитро? Не знаєте його?
Послухайте.
2-й читець
Книжки Ваня не читав —
Він їх запросто ковтав:
За їдою, перед сном
І у човнику з веслом,
На уроках і в саду,
Лежма, сидьма, на ходу.
За обідом він проглинув «Гулівера», «Буратіно»,
В гардеробі врав пальто —
Закусив віршем Варто;
До аптеки мчав біжка —
Кінчив томик Маршака.
З кавуном, як тільки сів,
Робінзона Крузо » з’їв.
Спати ліг і знову книжка.
Взяв «Хоттабича» до ліжка.
І коли спитали в школі:
«Що читав учора вдома?»
Відповів Іванко так:
«написав Роман Маршак,
Як відважний Робінзон
Сів в одчеплений вагон
І помчав до ліліпутів. Ті зв’язали його в пута.
Та його від смерті спас
Добрий тато Карабас…»
Засміялись дружно в школі,
А чому — не втямить Ваня.
Може, знає хтось із вас,
Через що сміявся клас?
Діти називають помилки Вані.
Слово надається бібліотекарю школи. Вона розповідає учням, які книжки живуть на полицях, як можна їх швидко знайти, а також хто з учні багато читає (за читацькими
Картками), а хто ліниться. Активні учасники нагороджуються грамотами.
Книжка. А скажіть, чи знаєте ви вірші про книжки?
1 — й читець
Книга — вірний друг дітей,
З нею всім нам веселіше.
Книга — мудрий друг дітей,
З нею кожен розумніший.
.
Книжка. Молодці, діти! А знаєте ви прслівя, приказки, вислови про книгу, навчання, освіту?
Учні зачитують:
1. Хто багато читає — той багато знає.
2. Вік живи — вік учись.
3. Писать — не язиком чесать.
Книжка. Це все добре. А завтра ми перевіримо, як ви читаєте книги. Конкурс «Відгадай твір…»
1. «Ой ви, діточки, козеняточка! Відімкнітеся, відчинітеся! Ваша Мама прийшла, Молочка принесла».
2. «Цар с царицею простился, В путь — дорогу снарядился, А царица у окна
Села ждать его одна».
Книжка. Скажіть, як потрібно поводитися з книгами, зошитами, підручниками? . А що потрібно робити, коли книжка «захворіла»?
1 — й читець
Плаче книжка нишком,
Захворіла книжка — нерозумні малюки
Їй обшарпали боки,
Ви не плачте, люба книжко,
Полікую я вас трішки.
Попідклеюю вам рани,
Хай боліти перестане,
Вже й обгорточка готова!
Буде книжечка здорова.
Книжка. Дякую вам, що завітали до нашої вулиці. Бажаємо вам щасливої дороги.
Зореліт вирушає в дорогу.
Ведучий. Наступна зупинка — » Острів загадок». Ми вітаємо вас на Острові Загадок. Я хочу познайомити вас із моїм другом. Я вважаю, що він теж вам сподобається.
Знайомтеся — Загадка Загадчина. Загадка. Той, хто потрапив до нас, повинен відгадати наші загадки та загадати свої.
1. Він дружок звірятам, дітям, Він живий, як я і ти,
Та таких у цілім світі
Нам ніде більш не знайти.
Це тому, що він не пташка,
І не тигр, і не комашка.
Не котисько, не щеня,
Не бабак, не вовченя.
Він знімається в кіно
І відомий всім давно,
Упізнать його не важко.
А зоветься… .
2. Він веселий і не злобний, Цей хороший дивачок.
З ним господар, хлопчик Робін,
І товариш — П’ятачок.
До прогулянки він ласий,
Є на мед чутливий нюх
Зветься плюшевий балясник,
Цей ведмедик.. . .
Загадка. Молодці, друзі! Ви витримали наш іспит.
За це ми нагороджуємо вас медаллю «За активну участь у грі».
Книжка. І Знову наш зореліт вирушає в дорогу.
Ось подивіться, перед нами зупинка «веселика». На цій станції ми з вами відпочинемо: поспіваємо, потанцюємо, послухаємо гуморески.
Концертна програма, яку підготували діти.
Книжка. На цьому наша подорож закінчилася. Я бачу, що ви втомилися. Настав час повертатися додому.
Ми всі бажаємо вам успіхів у навчанні, бажаємо, щоб вам завжди траплялися цікаві книжки. Щасливої вам дороги!
У книжковому царстві — у мудрій державі