«Урочистий спокій» у поезії Пушкіна

«Урочистий спокій» — це якість святого духовного миру, що володіє здатністю освячувати «все дієприкметникове йому й з нього витекающее»8, тобто організовувати навколо себе життєвий простір. Дійсно, пейзаж «цвинтаря родового» у селі виконаний того спокою, якому підпорядковано всі навколо: селянин проходить із молитвою й з подихом як пропливає, образ труни одержує епітет «важливий», асоціативно пов’язаний з «урочистим спокоєм», над цими «важливими трунами» коштує «широко» дуб. «Широко» тут означає вільно, просторо, на відміну від «тісно», «невільно» (на міському цвинтарі), що підтверджується й згадуванням його в попередньому рядку Сам по собі образ дуба, що завершує вірш, є особливо значимим і завжди залучав дослідників Безсумнівно, що він символізує тут перемогу життя над смертю, прилучення людини до Божественного, вічного початку миру. Але це «загальне» значення образа, на наш погляд, можна й конкретизувати, якщо «поставити» його в контекст вітчизняної духовної традиції, на що указует далеко не випадкова дата написання — 14 серпня — і особливий час — осінь, уведене Пушкіним у пейзаж «Коли за містом замислений я броджу…

«. У творчості Пушкіна образ осіни має особливу якість сакральності, що має конкретне духовне значення жертви, хреста, про що докладно писав В. С.

Що Не Пам’ятає9, на що вказував і Ю. М. Лотман. Образ осіни у творчості Пушкіна внутрішньо пов’язаний з образом смерті на «цвинтар родовому» своєю трансцендентністю, переходом від умирання (літа) до початку церковного новолетия, від початку церковного новолетия (вересень) до подальшого розвитку річного кола Осінь зв’язується у свідомості поета й з жертвою («Настала осінь золота. Природа трепетна, бліда, Як жертва пишно прибрана…». Осінь — перехід від умирання до відродження, жертва.

Цей спектр значень образа співвідносимо з датою написання вірша, вірніше, з тими подіями, на які ця дата вказує. 14 серпня по нов.

Стилі — початок Успенського Поста, що закінчується святом Успения Божией Матері. Але 14 серпня нов.

Стилю — це й церковне свято Походження (Изнесения) Чесних Древ Животворящого Хреста Господня. Примітно тут і те, що саме восени Церква ще раз згадує про Хрест у святі Спорудження Хреста Господня. Таким чином, августовско-осінній природний цикл освячується Хрестом і сакрализует Їм земний простір життя.

«На цвинтар родовому» тема хреста незримо присутній і в самому осінньому пейзажі, і в образі могил, осінених хрестом, і, нарешті, у вічному житті древа — дуба, що широко коштує над урочистим спокоєм могил. Цей конкретний зоровий образ дерева указует на інше древо У стихирах на Спорудження Честнаго й Животворящаго Хреста присутній саме такий образ перетвореного, зціленого древа, що спокусив Адама: «Кровию Божиею отрута зміїв відмивається, несправедливим судом праведникові осуждену бившу: древом бо подобаше древо исцелити…. Образ дуба як символу перетвореної («зціленої») природи, що одержала якість святого нескінченного життя, завершує простір Будинку Тут земна горизонталь осінилася вертикаллю, і це перетинання дольнего горним утворить хрест, прообраз Хреста, що перетворить і одухотворяє людини й природу. Саме таке місце в земному просторі стає будинком мандрівника, що знаходить у Батьківщині земному Батьківщина Небесне Здатність російської людини «жити на землі з очами, спрямованими до Неба»12 — так визначив архим.

Костянтин (Зайцев) духовну основу вітчизняного укладу. Саме ця якість і формує феномен Будинку в художньому світі Пушкіна, що прагне до сполучення святому й повсякденного й прилученню побуту людини кбитию. Образ Будинку у творчості Пушкіна є художнім вираженням тим російської словесності. У зв’язку із цим тема Будинку не тільки у творчості Пушкіна, але й взагалі в російській літературі стає найбільш важливої для розкриття художнього миру вітчизняної класики. «Образ Будинку в «Горе від розуму»; «Образ батьківщини батьків» (Грибоєдов); «Образ мандрівника Чацкого»; «Образ Будинку в поезії Лермонтова»; «Тема сім’ї й образ Будинку в «Мідному вершнику», «Капітанській дочці», «Євгенії Онєгіні»; «Образ Будинку в пізній ліриці Пушкіна» — от лише трохи можливих тим творів по літературі, що відповідають шкільному базисному компоненту У зв’язку з тим, що образ Будинку є одним із ключових у російській літературі й культурі, нами разом з педагогічним колективом школи «Московіти» на підставі написаного посібника «Знаходження Батьківщини: російська словесність першої половини XIX в.» розробляється програма шкільного інтеграційного курсу «Знаходження Батьківщини», що включає в себе межпредметние зв’язку (російський мова, література, історія, МХК).

Ця програма складається з декількох проектів, що включають у себе діяльність учнів у різних творчих сферах, об’єднаних загальною темою «Знаходження Батьківщини». Протягом ряду років у школі в ім’я апостола і євангеліста Іоанна Богослова й школі-пансіоні «Плесково» разом з педагогічним колективом цих навчальних закладів здійснювалися розробка й впровадження програми «Знаходження Батьківщини» для шкільного курсу російської літератури, де центральним є образ Будинку й поетика його втілення в російської словесності в XX в.

Також у школі-пансіоні «Плесково» у цей час діє постійний семінар для вчителів, присвячений духовно-моральному змісту курсу «Знаходження Батьківщини». Таким чином, конкретна тема «Образ Будинку в пізній поезії Пушкіна» є однієї з фундаментальних і практично значимих, що допомагають освоєнню спадщини російської культури в гуманітарному циклі шкільного базисного компонента