• Главная
  • Рубрики
  • Все сочинения
Экзаменационные сочинения > Cкачать сочинение > Відображення емігрантського життя в оповіданнях Теффи

 

Відображення емігрантського життя в оповіданнях Теффи

Оповідання «Ностальгія» і «Маркита» ставляться до емігрантського періоду життя письменниці й написані в 20-е роки у Франції, коли «російське беженство» змушено було пристосовуватися до нових умов і шукати кращої частки. Теффи й сама пройшла через всі «принадності» емігрантського життя й знала про неї практично все. Подібно іншим російським художникам, що покинули батьківщину після Жовтневої революції, вона стала своєрідним літописцем життя росіян визгнании. Збереглася проблематика її добутків, всі так що само змушували читача глянути на себе як би з боку й побачити свої пороки, але змінився загальний погляд на людину, ставши більше м’яким і розуміючої. Теффи співчувала товаришам на нещастя, хоча ніколи не прагнула до їхньої ідеалізації. Вона не приховувала ні дурості, ні обмеженості своїх персонажів, ні їхнє небажання відчути себе частиною великого миру. Але, з іншого боку, у її оповіданнях додалося смуток, якоїсь м’якості й розуміння людських слабостей Оповідання «Ностальгія» уписує новелістику художниці в загальний контекст російської закордонної літератури 20-х років, у якій тема туги за втраченою батьківщиною була однієї з ведучих Подібні добутки можна зустріти практично у всіх літераторів тої пори.

Колишні сатириконци, Сашко Чорний, П. Потьомкін, В.

Горянский, Дон Аминадо й ін. , кожного по-своєму розповіли про ностальгію. Теффи поділила невелике оповідання на чотири фрагменти. У них сполучається загальний погляд на життя й ностальгію з конкретними епізодами. При розборі оповідання варто звернути увагу учнів на те, що в перших двох фрагментах авторська точка зору переважає, хоча оповідання по стилі більше нагадує діалог, куди вписуються репліки різних людей. Це як би задушевна розмова на загальну тему ностальгії.

Авторові, що веде оповідання від першої особи, доводиться не тільки відповідати співрозмовникам, але й узагальнювати їхньої думки. Характерно, що авторський погляд не дається з боку, письменниця й себе включає в число тих, хто страждає від туги за Росією.

Звідси часта зміна займенників «я» на «ми». Емоційність авторських міркувань підкреслюється синтаксичним ладом оповідання. Теффи використовує коротку фразу, виділяючи її й намагаючись тим самим додати додаткове значення словам. Ту ж функцію виконують і численні повтори слів і синтаксичних конструкцій: «Ні в що не віримо, нічого не чекаємо, нічого не хочемо Умерли Боялися смерті більшовицької — і вмерли смертю тут. От ми — смертю смерть поправшие» У другому фрагменті тональність оповідання трохи змінюється: зникає патетика, з’являються задушевні інтонації. Мир ділиться на «тут», тобто у Франції, і «там» — у Росії. Ці дві реальності протипоставлені один одному як раціоналістичне й щиросердечне, що йде від самого серця.

Третій і четвертий фрагменти — це конкретні епізоди чужих доль, але в кожному випадку упор робиться на типове, а не індивідуальне В емігрантській творчості Теффи в цілому й у даному оповіданні зокрема «питома вага» комічного початку значно зменшується, змінюється характер сміху, що стає більше приглушеним, з явною домішкою сумуй. І в «Ностальгії» комізм має другорядне значення, перетворюючись те в добру посмішку, коли автор слухає розмову старої няньки з «француженкою куховаркою», те в гірку усмішку, коли передає слова » аптекаря, щоприїхав з півдня Росії,», що запевняє, що найбільше через два місяці «більшовизму кінець». Завершальне оповідання фрагменти перекладають загальні міркування й висловлення в конкретне русло.

Варто звернути увагу хлопців на те, що тут відкриваються різні долі, але немає жодного ім’я, що надає оповіданню особливий характер. Займенник «ми», використане в першому фрагменті, містить у собі всіх емігрантів. Всі ці несхожі один на одного люди поєднуються у своїй тузі за батьківщиною В оповіданні «Маркита» представлений інший погляд на еміграцію. Він більше типовий для закордонного періоду творчості письменниці і являє собою епізод з життя молодої емігрантки, змушеної співати в російському кафі, щоб прокормити себе й маленького сина (тематика ріднить його з оповіданнями «Валячи», «Доктор Коробки», «Рюлина мама», «Вибір хреста» і ін. ). Епізод рядовий і нічим не примітний, але що дозволяє розповісти про людину — одному з багатьох. Це характерно для всієї новелістики художниці, у якої завжди в центрі оповідання виявлявся герой — людин з маси. Оповідання, як і більшість подібних, повний побутових деталей і точних характеристик діючих осіб В «Марките» автор уникає прямих оцінок що відбуває, але цілком виразно виражає своя думка через деталь.

Можна запропонувати хлопцям описати місце дії й звернути їхню увагу на подробиці. Перед нами як би замальовка з натури: дія розвертається в теперішньому часі, і читач разом з автором попадає в кафі. Відчуття причетності створюється за допомогою вказівки на заходи в першій же фразі оповідання («Задушливо пахнуло шоколадом, теплим шовком платтів і тютюном». Декількома точними штрихами передана атмосфера саме російського закладу: автор обертає нашу увагу на те, як їдять відвідувачі («квапливо, щиро й жадібно»), що офіціантки — «всі губернаторські дочки» (221).

Нарешті, погляд звертається до сцени, де один виступаючий поміняє іншого. Комізм виражається в іронічному описі артистів, яких такими змусила стати доля На загальному тлі історія знайомства співачки Сашеньки й багатого татарина сприймається як щось типове. Автор і неї вписує в іронічний контекст що відбувається, що підкреслюється репліками героїв. Коверканние слова мовлення татарина («Я людина дикий, а вона мене тепер як родич, вона мене як пелемянник»), єврейські інтонації «циганської співачки» Раечки Блюм («Так якщо ви не лопніть, так ця чайна сама лопне»), дитяче мовлення Котьки — все це надає происходящему комічний відтінок Теффи була майстром психологічного аналізу. Не випадково всесвітньо відомий режисер Н.

Н. Евреинов, в 30-е роки поставивший кілька п’єс художниці в Російському театрі Парижа, писав про неї у своїх спогадах, що «ніхто, як Н.

А. Теффи», не міг «однією фразою винести вирок своєму героєві, буквально пригвоздить його точною, ємною й смішною характеристикою, що персонаж давав собі сам». Однієї з характерних рис психологізму Теффи було те, що вона рідко зверталася до внутрішнього мовлення героїв. Але, не використовуючи цієї можливості, художниця змогла опосередковано виразити переживання Сашеньки. Читач співчуває її прагненню влаштувати свою аж ніяк не легке життя, але в той же час не приймає її кокетства, що виглядає смішним. Важливо пояснити учням, що автор не засуджує свою героїню, а співчуває їй.

Коли Сашенька вертається з пізнього побачення й бачить плачучого сина, вона й сама плаче. Ці сльози очищають її душу й змушують читача простити її безневинний флірт Звичайно, знайомство з одним або двома оповіданнями Н.

А. Теффи на уроці по позакласному читанню ніяк не вичерпує своєрідності її творчості, але дає можливість звернути увагу хлопців на талановитого майстра слова й мудрої людини. Перед нами тонкий художник, що пізнав людську натуру, що вміє в невеликому по обсязі добутку так представити героя, що ми вже ні з ким його не поплутаємо. Дурненька Олечка Рожева, безіменна куховарка, який ніщо не подобається у Франції, співачка Сашенька — всі вони (і багато хто, багато інших героїв оповідань) торкаються нашої душі, не залишають байдужими, змушують співпереживати й, у підсумку, задуматися осебе. Вивчення новелістики Теффи в школі представляється досить важливим, тому що знайомить учнів із цікавою й значимою сторінкою російського мистецтва XX століття



Відображення емігрантського життя в оповіданнях Теффи

Другие сочинения по теме:

  1. Викриття пороку суспільства в оповіданнях А. П. Чехова Твір по літературі: Викриття пороку суспільства в оповіданнях А. П. Чехова Геніальний росіянин письменник А. П. Чехов, що творив на...
  2. Образ жінки-страдниці в «Народних оповіданнях» Марка Вовчка Вражають глибиною трагічного звучання особливо два оповідання про долю жінок — «Горпина» і «Одарка». Якщо в першому з виключною художньою...
  3. Книга, що змусила мене по-новому глянути на мир, на самого себе (По романі И. А. Буніна «Життя Арсеньєва»;) Життя Арсеньєва Бунін И. А Книга, що змусила мене по-новому глянути на мир, на самого себе (По романі И. А. Буніна «Життя Арсеньєва») Як ні...
  4. Гуманістична тема «маленької людини» в оповіданнях Чехова Гуманістична тема «маленької людини», що хвилювала довгий час — від Пушкіна до Достоєвського — російську літературу, здобуває в Чехова сатиричну...
  5. «У двадцять два роки потрібно було починати третє життя…» (по оповіданню «Гадюка» ) Толстої А. Н «У двадцять два роки потрібно було починати третє життя…» (по оповіданню «Гадюка» ) Отже, героїнею виявилася Сонечка Баренцева. А. Толстой...
  6. Вічні теми в оповіданнях Астафьева Оповідання про простори великої сибірської ріки, безкрайній тайзі, блакиті й широчіні піднебесся, «нескінченне світобудови й міцності життя», що «грає» у...
  7. Ідеали Горького і їхнє відображення в російській літературі Горький відстоював свої ідеали не тільки у творчості, у суспільній діяльності — з не меншою наснагою. Прагнення до збирання передових...
  8. Монотонний плин життя Твір по оповіданню А. П. Чехова «Дама із собачкою». Я помітив, що дуже часто у оповіданнях і п’єсах Чехова люди...
  9. Весна в оповіданнях М. М. Пришвіна Весна в оповіданнях М. М. Пришвіна Оповідання про природу у весняну пору року Початок весни світла Весняний мороз Дорога наприкінці...
  10. Моє життя. Оповідання провінціала (1896), у скороченні Три сестри. Драма (1901) Архієрей. Оповідання (1902) Вишневий. сад Комедія (1904) Оповідання ведеться від першої особи. Оповідач по ім’ю Мисаил...
  11. Життя й проблеми дітей у великому місті Добуток по повісті В. Близнеця «Женя й Синька». В. Близнець Народився в с. Владимирово на Кіровоградщині в багатодітній сім’ї селян....
  12. Викриття кріпосництва в «Оповіданнях мисливця» Тургенєва Звідси й проблема кріпосництва в книзі Тургенєва до рішення селянського питання не зводиться. Вона розглядається глибше й ширше, не тільки...
  13. Зима в оповіданнях М. М. Пришвіна Зима в оповіданнях М. М. Пришвіна Оповідання про природу зимового часу року Кристальний день Дерева в лісі Біляча пам’ять Сніжки...
  14. Епопея народного життя («Кому на Русі жити добре») Література нового часу майже не знає прологів, але добутку древньої — античної й середньовічної літератури звичайно починалися з таких прологів-попереджень,...
  15. Поезія народного життя (по оповіданню И. С. Тургенєва «Відлюдько») Цикл И. С. Тургенєва «Записки мисливця» присвячений опису життя простого російського народу, що походить від особи автора — запеклого мисливця,...
  16. ЛЕСЯ УКРАЇНКА. РОЗПОВІДЬ ПРО ЖИТТЯ ПОЕТЕСИ, II МУЖНІСТЬ І СИЛУ ДУХУ. «ВИ ЩАСЛИВІ, ПРЕЧИСТІЇ ЗОРІ» Мета: поглибити знання школярів про мужню поетесу Лесю Українку; проаналізувати її програмовий твір; розвивати вміння виділяти основні мотиви у поезіях...
  17. Мнимі й справжні хазяї життя в зображенні М. Горького в романі «Справа артамонових» Твір по літературі: Мнимі й справжні хазяї життя в зображенні М. Горького в романі «Справа артамонових» У жовтні після твердження...
  18. Етапи життя й творчості И. А. Буніна Бунін И. А Етапи життя й творчості И. А. Буніна «Російським класиком рубежу двох сторіч» назвав Буніна К. Федін. Бунін був найбільшим майстром...
  19. Інше життя, у скороченні Обмін Довге прощання Старий Інше життя Будинок на набережній Дія відбувається в Москві. Пройшло кілька місяців з тих пор, як...
  20. Осінь в оповіданнях М. М. Пришвіна Осінь в оповіданнях М. М. Пришвіна Оповідання про природу осіннього часу року Початок осіни Осинкам холодно Осіння роска Ветренний день...
« Утвердження моралі та краси людини в п’єсі «Наталка Полтавка»
А що взагалі робить війна з душею людини? »



  • Новые сочинения:

    • Урок розвитку усного зв’язного мовлення. 5 клас
    • Сочинение Творческий путь писателя — Александр Иванович Куприн
    • Сочинение на тему Все профессии Важны
    • Обрыв краткое содержание
    • Літературна творчість Лермонтова в період юності
    • О стихотворении Николая Заболоцкого «Журавли»
    • В. Быков «Сотников»
    • Сочинение по повести Куприна «Олеся»
    • А я вам говорю, что нет
    • Сочинение на тему Мой любимый фильм
Обратная связь | Карта сайта


© 2009-2019 | Экзаменационные сочинения