Вислови мудрого вителя про виховання

Моральне виховання починається з перших кроків свідомого життя людини. Учити жити в суспільстві, серед людей — це означає вчити здійснювати суспільні вчинки, тобто вчити передавати своєю поведінкою ставлення до людей. Не забувайте, що кожний твій вчинок, кожне твоє бажання позначається на людях, що тебе оточують. Роби все так, щоб людям, які тебе оточують, було добре.

Вміти керувати своїми бажаннями — елементарне правило, перший рядок першої сторінки букваря моральної поведінки. Утвердити в кожній людині доброту, сердечність, чуйність, готовність прийти іншому на допомогу, чутливість до всього живого і красивого — елементарна, азбучна істина шкільного виховання. З цієї істини починається школа. Безпосередність породжує байдужість, байдужість породжує себелюбність, а себелюбність — джерело жорстокості. Ми повинні відчувати, що в кожній людині е серце, яке треба берегти.

Нехай кожне серце хвилюється за долю живого і красивого. Моральні відносини повинні стати особистим духовним багатством кожного вихованця. Моральне переконання — це діяльні сили особистості, гаряче прагнення відстояти правильність, довести істинність свого погляду, готовність піти в ім’я цього на будь-які прикрості. Добрі почуття — перший сторож совісті.

Моральне переконання — це ідеал, вершина морального розвитку, шлях до якої лежить через єдність моральної звички і моральної свідомості. Ніколи не відкладай на завтра те, що треба зробити сьогодні. Про все май свою думку, на все свій погляд.

Твоє ставлення до жінки — це джерело твоєї моральності. Джерело людського егоїзму — у невихованості почуттів. Моральна культура — це і є моральні звички, що стали емоційним стражем поведінки.

Моральна культура людини характеризується тим, що переконання стають в ЇЇ житті самостійною духовною силою, що спонукає на нові моральні вчинки. Азбука виховання людяності в тому, щоб ми, віддаючи тепло своєї душі іншим людям, знаходили в цьому особисту радість. Гуманність не можлива без чуйності до людини. Кожен, хто вступає в життя, повинен бути не тільки прекрасним умільцем, майстром, творцем матеріальних цінностей, а й душевною, чуйною, чутливою людиною. Добрі починання спонукають до добрих справ.

Грубість, вульгарність, цинізм окремих молодих людей мають своїм корінням невихованість почуттів, байдужість, безсердечність ставлення людини до людини насамперед у сім’ї, потім у школі. Виховання почуття чуйності — одна з найважливіших сторін становлення моральної культури. Наші серця повинні бути широко відкриті для радощів і горя інших людей. Той, хто живе турботами про інших людей, стає сприйнятливим, чуйним до слова, яке несе в собі заклик до ідеалу моральності, до утворення краси в самому собі. Той, хто живе в світі моральних цінностей, із малих років почуває себе сином Батьківщини.

Завдання вихователя полягає в тому, щоб кожний його вихованець набув морального досвіду в глибоко особистих відносинах з іншими людьми, діяти так, як велить йому громадянський обов’язок. Справжня доброта виявляється в бажанні бачити кращою людину, з якою ти спілкуєшся. Добрі бажання живуть у душі того, хто вміє віддавати сили своєї душі іншим людям. Для виховання моральної культури дуже важливо, щоб людина і в особистих і в колективних духовних взаєминах була пов’язана з іншими людьми узами добрих побажань.

Слово «здрастуйте» має чудодійну властивість, — воно пробуджує почуття взаємного довір’я, зближує людей, відкриває їх душі. Презирство до невдячності — благородне почуття, яке треба виховувати з малих років. Чуйність вимагає здорової думки.

Умій бути скромним, оберігай себе й інших від зухвальства, настирливості, надокучливості. Моральне невігластво починається з невміння оглянутися. Це найніжніша і разом із тим найкрасивіша і найнепомітніша квітка в букеті, ім’я якого — моральність. Програма морального виховання — це, образно висловлюючись, — креслення, за яким вихователі повинні відточувати, шліфувати істоту, здатну стати людиною. Почуття сорому — ознака свідомості.

Некультурність, убогість розуму і почуттів стають у наші дні моральною вадою. Уміння бути зачарованим багатим світом думок і почуттів — дуже важлива риса моральної і естетичної вихованості. У вчинках виявляється моральна сутність людини.

Вчинок завжди визначається діяльністю моральної свідомості. Твої вчинки виявляють рівень твоєї моральної культури. Корінь твоєї гідності — в благородних переконаннях і думках.

Гідність — це мудра влада тримати себе в руках. Доброта й ще раз доброта — це найтонші й наймогутніші кор