Впровадження інноваційних технологій при вивченні фізики

Одним з пріоритетів розвитку освіти є впровадження сучасних технологій, які розширюють можливості учнів щодо якісного формування системи знань, умінь і навичок, їх застосування у практичній діяльності, сприяють розвитку інтелектуальних здібностей до самонавчання, створюють сприятливі умови для навчальної діяльності учнів.

Навчальний процес сьогодні повинен бути орієнтований на особистість учня і враховувати його індивідуальні особливості та здібності.

К. Д. Ушинський головною задачею вчителя вважав перетворення діяльності учня на його самостійну діяльність.

Успіх у свідомому опануванні шкільної програми залежить від творчої активності учня на уроці, вміння доказово міркувати, обгрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися із вчителем.

«Інтерес до навчання з’являється лише тоді, коли є натхнення, що народжується від успіху в оволодінні знаннями, без натхнення навчання перетворюється для дітей на тягар» — писав В. О. Сухомлинський. Тому визначальними рисами навчання у своїй роботі я бачу: взаєморозуміння, взаємоповагу, творче співробітництво. Відомо, що найкращий учитель той, хто пробуджує в учнів бажання вчитися.

Щоб навчити дитину, треба не просто передати їй знання і вміння, а викликати в неї відповідну активність, пізнавальну чи практичну. У традиційній практиці навчання ми більшу частину уроку пояснюємо, ілюструємо, запитуємо, ставимо завдання за зразком і дуже мало часу відводимо на активну пізнавальну діяльність учнів. Проблемні, дослідницькі та практичні методи використовуємо недостатньо. Звідси слабкий розвиток самостійного мислення учнів, невміння вибирати ефективні прийоми роботи з пізнавальними об’єктами та підручником. Яким чином методи навчання можуть допомогти у вирішенні цих проблем?

Метою моєї роботи є визначення методичних аспектів для підвищення активізації мислительної діяльності учнів під час навчально — виховного процесу з використанням сучасних інноваційних технологій. Цього можна досягти лише через доступне на даному етапі завдання, що підтримує впевненість у собі: повагу та визнання учня як особистості, забезпечення сприятливої морально — психологічної атмосфери в ході виконання завдань; евристичний та креативний підхід до організації навчання; диференціація допомоги у виконанні завдань і т. д.

Виховування загально-людських цінностей, орієнтує учня на звернення до навколишнього світу й до себе, на дбайливе ставлення до всього, що його оточує, на творчий пошук, саморозвиток, вміння шукати й знаходити своє місце в житті, бачити красу світу та людей. Звичайно, міцні знання необхідні, але важливо, щоб ці знання не стали самоціллю, а перетворювалися на засіб розвитку особистості, створили передумови до вдосконалення здібностей.

Тому навчальний процес потрібно будувати таким чином, щоб заохочувати учнів до самостійної творчої діяльності, метою якої є засвоєння нових знань та їхнє успішне застосування на практиці. Під час проведення лабораторних та дослідницьких робіт, спостереження, при розв’язуванні експериментальних та якісних задач я використовую елементи розвивального навчання.

Завдання 1. Визначити стійке положення бруска, при якому його тиск на поверхню стола буде найбільшим. Обчислити цей тиск.

Картка — завдання

Завдання 2. Знайти густину бруска, що має форму прямокутного паралелепіпеда. Прилади та матеріали: брусок з набору «Набір із 20 брусків», лінійка, важільні терези, таблиця «Густина речовин».

Картка — завдання

Для більшої зацікавленості створити ситуацію успіху для всіх учнів без винятку.

Фізичний експеримент найефективніше здійснює діяльнісний підхід до вивчення фізики.

Так учні сьомого класу більшість дослідів можуть виконувати вдома, використовуючи нескладні прилади і матеріали. Такі досліди сприяють засвоєнню учнями основних понять, законів, розвивають мислення, самостійність, практичні уміння і навички. Вдома учні навчаються здійснювати вимірювання, робити висновки, аналізувати результати експериментів.

Експеримент, як в школі, так і вдома, має велике політехнічне і виховне значення.

Однiєю з найважливiших дiлянок роботи в системi навчання фiзики в школi є розв’язування фiзичних задач. Задачi рiзних типiв можна ефективно використовувати на всiх етапах засвоєння фiзичного знання: для розвитку iнтересу, творчих здiбностей i мотивацiї учнiв до навчання фiзики, пiд час постановки проблеми, що потребує розв’язання, в процесi формування нових знань учнiв, вироблення практичних умiнь учнiв, з метою повторення, закрiплення, систематизацiї та узагальнення засвоєного матерiалу, з метою контролю якостi засвоєння навчального матерiалу чи дiагностування навчальних досягнень учнiв тощо.

Розв’язування фiзичних задач, як правило, має три етапи дiяльностi учнiв:

— аналiзу фiзичної проблеми або опису фiзичної ситуацiї;

— пошуку математичної моделi розв’язку;

— реалiзацiї розв’язку та аналiзу одержаних результатiв.

Ігрові технології навчання відрізняються від інших технологій тим, що гра:

— добре відома, звична й улюблена форма діяльності для людини будь-якого віку;

— ефективний засіб активізації;

— мотиваційна за своєю діяльністю;

— дозволяє вирішувати питання передачі знань, умінь, навичок;

— багатофункціональна, її вплив на учня неможливо обмежити одним аспектом;

— переважно колективна, групова форма роботи;

— має кінцевий результат ;

— має чітко поставлену мету й відповідний педагогічний результат.

Практика застосування ігрових технологій показує, що крім позитивних результатів дана технологія містить і ряд негативних аспектів. Тому я використовую на уроках не ігри, а ігрові ситуації, які дозволяють підвищити інтерес учнів до предмету, зробити уроки різноманітними, більш цікавими; вносить різноманітність в навчально-виховний процес та підвищує активність, навіть пасивних, учнів на уроках. З цією метою я використовую різні види ігор, серед яких, «Слово — речення — запитання — відповідь», «Знайди помилку», «Запитай себе сам», «Хто більше», «Вилучи зайве», «Так — ні», «Найрозумніший» і кросворди.

Найбільше уваги приділяю індивідуальній і колективній формам роботи, що сприяє диференціації навчання . Часто використовую диференційні заходи .

На уроках створює сприятливий психологічний клімат гуманізація стосунків, емоції стану учнів та оптимізм діяльності. По мірі можливості навчають дітей формам і способам розумової діяльності уміння: спостерігати навколишню дійсність, уміння думати, порівнювати, узагальнювати. Формую творчі можливості дітей, інтерес до творчості.

Важливе місце в моїй роботі займають виховні заходи: тижні фізики та математики, КВК, брейн-ринги.

Домашні завдання обов’язково диференційовані, відрізняються тим, що учні стають більш організованими, активними.

Набагато більший ігровий потенціал мають уроки узагальнення знань, закріплення їх або вироблення практичних умінь і навичок. Тому такі уроки проводжу у вигляді уроків — змагань. Уроки — змагання сприяють поєднанню колективної й індивідуальної форм роботи, урізноманітнюють процес навчання, поліпшують психологічний клімат у класі, створює вільну творчу атмосферу й одночасно здоровий дух змагання.

Дуже жваво й ефективно проходить в ігровій формі підготовка до тематичної атестації, коли учні мають необхідний запас знань, і потрібно його актуалізувати й систематизувати.

Одним із шляхів активізації розумової діяльності учнів під час навчання є застосування на уроках групової форми роботи.

Вчитель чітко, доступно пояснює навчальний матеріал, забезпечує результативність занять ефективним застосуванням комп’ютерної техніки, використанням індивідуальних та групових форм роботи проведенням нестандартних занять, в тому числі уроків-проектів, конференцій, досліджень, екскурсій.

Все це формує в учнів активну життєву позицію, уміння шукати правильне рішення у конкретних життєвих ситуаціях, а отримані знання з фізики та навички сприяють інтелектуальному росту особистості.

Інтерактивне навчання — це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Інтерактивні технології на уроках фізики дозволяють забезпечити глибину вивчення матеріалу. Учні опановують всі рівні пізнання . Змінюється і роль учнів: вони стають активними, приймають важливі рішення.

Проте кожна інтерактивна вправа потребує попереднього розгляду і навчання учнів для її проведення. Наприклад такі: