Євангельський сюжет у трактуванні М. А. Булгакова Майстер і Маргарита Булгаков М. А

Євангельський сюжет у трактуванні М. А. Булгакова
Події, описані в Євангелії, протягом багатьох сотень років продовжують залишатися загадкою. Дотепер не вмовкають суперечки про їхню реальність і, насамперед, про реальність особистості Ісуса. М. А. Булгаков спробував зобразити ці події по-новому в романі «Майстер і Маргарита», представляючи нам, читачам, своєрідне «Євангеліє від Булгакова».

У романі «Майстер і Маргарита» увага письменника спрямована всього на один епізод земного шляху Христа: зіткнення з Понтієм Пілатом. Не глибини християнської метафізики цікавлять Булгакова. Болісні особисті відносини із владою, що грубо вторгається в його справу й життя, змушують письменника вибирати в євангельському сюжеті ті епізоди, які глибше всього змушує переживати власна епоха: переслідування, зрадництво, неправий суд…

Євангельський Пілат також не знаходив провини за Ісусом і «шукав відпустити його», тобто зміст подій Булгаков зберіг. Але на відміну від канонічних текстів у романі, написаному Майстром, Понтію Пілат — один з основних героїв. Відтінки його настрою, коливання, емоції, хід його думок, бесіди з Иешуа, процес ухвалення остаточного рішення, одержали в романі яскраве художнє втілення

Єдине, що ми довідаємося про Пілата з Євангелія — це те, що він був упевнений у невинності Ісуса й «умив руки перед народом і сказав: невинний я в крові праведника цього». З роману «Майстер і Маргарита» ми довідаємося багато подробиць про Пілата. Ми довідаємося, що він страждає гемикранией, що він не любить захід рожевого масла й що єдина істота, до якого він прив’язаний і без якого не може жити, —

Це його собака

Иешуа залучає Пілата не як цілитель (хоча з його появою головний біль Пілата пройшла), а як людина: Пілат побачила в ньому теперішню людську душу. Його вражає невміння Иешуа говорити неправду. Особливо запам’ятовується Пілатові фраза «боягузтво — один з головних пороків людства». Пізніше вже сам Пілат скаже, що «боягузтво — самий головний порок людства».

Імовірно, по Булгакову, гріх Пілата — гріх страху, страху відкрите й сміло висловити свої думки, захистити свої переконання, друзів — був особливо зрозумілий людям епохи, що пугала грубо й витончено. І для кращого розкриття образа Пілата Майстер іноді дозволяє собі відхід від євангельського трактування подій

Ще одне розходження — це доля Іуди. У М. А. Булгакова Іуда — гарний парубок (до речі, цікаво, наскільки по-різному малюють той самий образ різні автори: у Л. Андрєєва Іуда, навпаки, надзвичайно виродливий). Він віддає Иешуа тому, що це вважається нормою, тому, що роблять всі й не зробити це, значить не виконати свій борг. Він віддає

Иешуа за тридцять серебренников так само, як і євангельський Іуда, але, на відміну від Євангелія, в «Майстру й Маргариті» Іуду не терзає каяття. І після зрадництва він зі спокійною душею йде на побачення. Далі сюжет роману ще сильніше відрізняється від євангельського сюжету: Іуду вбивають за наказом Понтія Пілата, що хоче в такий спосіб хоч якось надолужити свою провину перед Иешуа.

Пілат був покараний найстрашнішим покаранням — безсмертям (згадаємо горьковского Ларру). І звільнити його просить не хто інший, як Иешуа (що ще раз доводить, що він не може творити чудеса).

Відразу ж виникає питання: чому булгаковське трактування євангельських подій так сильно відрізняється від Євангелія? Звичайно ж, не можна послатися на те, що М. А. Булгаков погано знав Євангеліє: будучи сином професора духовної академії, майбутній письменник був знаком з каноном як ніхто іншої. Причина такого трактування полягає в тому, що Булгаков проводить паралель між древнім Ершалаимом і сучасної йому Москвою. Письменник показує, що через майже дві тисячі років психологія людей не змінилася. Дійсно, якщо уважніше подивитися на Іуду в М. А. Булгакова, то в ньому можна побачити типового радянського обивателя двадцятих-тридцятих років минулого століття, для якого зрадити свого друга, сусіда або навіть родича — звичайна справа. І фраза про боягузтво ставиться не тільки до Пілата, воно поза часом.