З Україною в серці
З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ
Горіховою гілкою в вікно,
Постукала до мене батьківщина
ЇЇ не згадувала я уже давно,
Хоча це мати, я — її дитина.
Калюжі дощові я пам’ятаю,
І кожний потічок моїх надій,
Згубила я віру в краще десь у гаю,
І попросила сонечко: «Зігрій»
Воно спалило променем гарячим,
Але чомусь не вчула т я тепла,
Осліпла я, хоч була недавно зрячим,
Душа замерзла, встала і пішла.
Просила я порятунку у багаття,
Зігрій мене, гаряче ти як жар,
Але пов ‘ Яло на душі латаття?
І знову думка понеслась до хмар.
Я попросила літечко зігріти,
Воно ж привітне і таке ясне,
Але воно подарувало квіти,
І ні на мить не приголубило мене.
І вже коли душа немов льодина,
Під тином йшла, неначе сирота,
Тоді мене зігріла Батьківщина,
Моя земля, омріяна й свята.
І сонце промінець подарувало,
Багаття спалахнуло в той же час,
Зацвів бузок, але цього замало,
Коли у серці батьківщина в нас.
З Україною в серці