Життєвий і творчий шлях австрійського письменника Франца Кафки Оповідання «Перевтілення»

Мета : ознайомити з основними тенденціями розвитку європейської модерністської прози першої половини ХХ ст.; життєвим і творчим шляхом Ф. Кафки; сюжетом, тематикою та проблематикою оповідання «Перевтілення»; розвивати творчість, навички визначення рис особистості, спостереження над художнім текстом; сприяти вихованню найкращих моральних якостей. Обладнання : портрет письменника, видання його творів, ілюстрації до біографії. тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Давні люди не могли пояснити дії багатьох природних сил, шляхів людської долі. Їхня фантазія створила міфи про богів і надприродних істот, що правлять світом, керують долями і вчинками людей. реальність і фантастика в таких міфах тісно перепліталися, відбиваючи неспроможність людини логічно осмислити світ, у якому вона жила. Письменник Ф. Кафка створив свій міф. Дійсність і фантастика в його творах поєднуються, щоб змалювати картину сучасного авторові світу, безжалісного й абсурдного, позбавленого логіки, у якому людина беззахисна, приречена на самотність, де вона настільки «маленька», що почувається «комахою». Про одну з найбільш трагічних і суперечливих постатей літератури першої половини ХХ ст. — Франца Кафку — та його творчість, що відображає складності й протиріччя тогочасного світу, ітиметься на уроці.

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

— Назвіть основні ознаки модернізму, авангардизму, їхні течії, найвидатніших представників

— Складіть опорно-логічну схему літературного процесу першої половини XIX ст.

— розкажіть про новітні трансформації реалізму та романтизму.

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. лекція вчителя з елементами бесіди

— «Батьками»-засновниками європейської модерністської прози вважають французького письменника марселя Пруста, автора новаторського романного циклу «У пошуках утраченого часу»; ірландського англомовного письменника Джеймса Джойса, творчість якого позначена масштабними експериментами з міфом, різними шарами реальності, з історією, часом, із засобами зображення внутрішнього світу людини, мовою і стилем та винайденням прийому «потік свідомості»; і, нарешті, австрійського письменника Франца Кафку, який здобув славу митця-пророка.

З ознайомлення з його особистістю та творчістю ми й почнемо осягнення здобутків модернізму в художній прозі першої половини ХХ ст.

Франц Кафка народився 1883 року в Празі у єврейській родині. Батько був комерсантом середнього статку. Після закінчення гімназії Франц вивчав юриспруденцію в Празькому університеті. У 23 роки здобув звання доктора юридичних наук і розпочав службу в страхових компаніях. У 26 років почав друкуватися. І подальше його життя було пов’язане з літературою. «Усе моє єство націлене на літературу. Якщо я від літератури коли-небудь відмовлюся, то просто перестану жити», — писав він. Через хворобу залишив 1922 року службу, і за два роки його не стало.

У творчому доробку письменника — три незавершені романи, кілька збірок новел і притч, афоризми, листи, щоденники.

Єврей за походженням, пражанин за місцем проживання, за мовою — німець, а за культурною традицією — австрійський письменник, він був чужий усім: державі, німцям, чехам, навіть євреям. І це загострювало почуття Кафки, створювало дисгармонію в житті.

Кафка і в родині був чужим. Він хотів бачити Франца спадкоємцем своєї справи й ніяк не міг зрозуміти, що той — інакший. У листі до батька Кафка писав: «Я втратив віру в себе, натомість набув безмежного почуття провини», а нареченій зізнався: «Я й батько ненавидимо один одного…» Але батько для Кафки був із «вищих інстанцій», на які потрібно зважати незалежно від того, на благо людині їхні вимоги чи на погибель. Уся творчість Кафки — якщо не розповідь про себе, то глибоке суб’єктивне переживання зовнішнього світу.

Крім усього цього, був ще й аскетичний егоцентризм митця. «Для моєї роботи я мушу бути від усього відгородженим», — писав він, мріючи «…бути замкненим у глибокому підземеллі, примоститися десь у найдальшому закутку й раз на добу здійснювати тривалу прогулянку до дверей, щоб забрати миску з їжею». Його цілком задовольняв особистий досвід.

Світовідчуття письменника визначили три основні конфлікти його внутрішнього життя. Це, як уже зазначалося, протистояння батькові, який в очах письменника уособлював авторитарну владу з її байдужістю до особистості, тотальною присутністю та абсурдністю дій.

Другою проблемою був шлюб, який сприймався Кафкою як нерозв’язна суперечність між прагненням через одруження здобути незалежність від батька й страхом зашкодити літературній творчості. Унаслідок цих коливань кілька його заручин так і не завершилися шлюбом.

Третім болючим питанням внутрішнього світу митця була власна літературна творчість. Заняття літературою він розцінював як єдиний зміст свого буття, проте здебільшого відчував гостру незадоволеність творами, що виходили з-під пера. Через те багато їх залишилося незавершеними, і взагалі, Кафка розпорядився спалити його літературну спадщину після смерті.

У творах Ф. Кафки поєдналися трагічне й іронічне, фантастичні елементи й натуралістичні деталі, унаслідок чого реальність стає схожою на сновидіння.

— Прокоментуйте афоризми Ф. Кафки.

1) «Є два людські гріхи, з яких витікає решта,- нетерпіння й лінощі душі. Через своє нетерпіння людей вигнано з раю, а через лінощі вони не можуть туди повернутися…»

2) «Щасливим я був би тільки тоді, коли б зміг привести світ до чистоти, правди, сталості».

3) «Зрозумій, що для щастя доволі клаптя землі, на якому вміщаються твої ноги».

«Перевтілення» (1912) — знаковий твір модерністської літератури. тема оповідання (частіше твір визначають як новелу) — гранична самотність особистості та трагічне знецінення людського життя. Прізвище головного героя Грегора Замзи — це зашифроване за допомогою криптографії прізвище самого автора.

2. Бесіда

— Що означає слово «перевтілення»? ( Мета Морфоза, перетворення)

— У яких творах ми вже зустрічали перетворення людей на істот тваринного світу? (У казках, у творах Овідія, Гоголя, Булгако-ва та ін.)

3. слово вчителя

— так, але в тих випадках існувала якась причина (помста, заздрість чи щось інше), якась зла сила. Однак нікому до Кафки не спадало на думку зробити це перетворення абсурдним, невмотиво-ваним, безпричинним.

Вихідний пункт сюжету оповідання — перетворення головного героя Грегора Замзи на величезну комаху, яка викликає в усіх жах і огиду. Зміст новели становить опис боротьби героя за право вважатися, як і раніше, людиною. три його спроби виповзти з кімнати відповідають трьом зіткненням із зовнішнім світом і позначені композицією твору — його поділом на три частини. Але про це поговоримо після детального ознайомлення з текстом оповідання.

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Проблемне питання

Прокоментуйте висловлювання літературознавця Д. Затонсько-го про творчу спадщину Ф. Кафки: «…Його творчість — не що інше, як колосальний, відчайдушний і геніальний фрагмент — сколок із фрагментарного буття людства».

VI. Домашнє завдання

Знати біографію письменника.

Прочитати й уміти аналізувати оповідання «Перевтілення».

VII. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «мікрофон»

Продовжте речення: — Найбільше враження справив на мене той факт, що…