10 клас. Урок з художньої культури. Зразки образотворчого мистецтва Трипільської та Скіфської культури

Мета: познайомити учнів із зразками образотворчого мистецтва Трипільської та скіфської культур, вчити твори видатних діячів вітчизняної культури, спостерігати за розвитком української художньої культури минулого і сучасного; виховувати почуття любові до вітчизняної культури.

Обладнання: книга «Трипільська культура». Н. Б. Бурко та М. Ю. Віденко; малюнки В. В. Хвойки , можна використати комп’ютер для показу.

Хід уроку

І. Організаційна частина

Оголошення теми та завдань уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

«Золотим віком енеоліту» назвав свого часу академік Б. О. Рибаков епоху трипільської культури. Перекази про золотий вік залишили нам у спадок давні греки. Так вони називали період, коли люди вели райське життя без підневільної праці, а також без воєн, розбрату й чвар. Ось як описав золотий вік давньогрецький поет Гесіод:

Спершу безсмертні боги, що їх на Олімпі оселя,

Рід золотий утворили людей обдарованих словом.

Рід цей тоді існував, як владикою неба був Кронус.

Люди жили, мов боги ті безсулені і світлі душею,

Як від тяжкого труда, так від горя далекі одначе.

Старість до них не зближалась. Могутні на руки й на ноги,

Завжди на учтах вони веселились, не віддавши лиха,

А помирали, як сном опановані. Всяке добро їм

Дано було на пожиток. Без оранки поле родюче

Їм дарувало плодів рясноту. Лиш по власній охоті

В мирності серця трудились вони, на всі блага багаті,

Власники стад незліченних, подібні до сонму безсмертних. У давній історії України таким золотим віком уявляється епоха трипільської культури. Отже, чотири з половиною тисячі років тому за часів Трипілля мідний вік, який дехто тепер називає золотим, сприймався як початок створення сучасного віту. Епоха Трипілля — це злет.

Спомин про трипільську історію — це ще й усвідомлення того, що на казково багатій землі, яку нині ми називаємо Україною, можливо створити передову, як на свій час, цивілізацію: здобувати десятки міст, тисячі будівель і храмів, досягнути вершин мистецтва та культури. І все це не маючи ні мудрих радників, ні кредитів від європейських банків, а лише власні руки, роздум та величезний ресурси цієї землі. Але водночас Трипілля це є згадка про розпад і повне забуття на довгі 5 тисяч років. Це нагадування про те, що можна втратити все — міста, яскраву культуру та високу духовність, які занепадають разом з економікою, що не змогла пристосуватись до нових умов.

Адже наступним після трипільців суспільствам знадобилися тисячоліття, щоб відновити на цій землі подібний рівень культури через нескінченно довгі і темні віки: …Час надійшов, і покрила земля покоління щасливе.

З тої пори його люди, без волі великого Зевса,-

Духи добра на землі і захисники смертного роду.

Все наглядаючи пильно і правду й неправедні вчинки —

Скрізь по землі вони ходять, одягнені легким туманом.

Дано як право царське — роздавати нам всяке багатство…

Сьогодні нібито справдилися слова Гесіода, а ці рядки його поеми немов відображують сучасне становлення до трипільської культури, яке склалося в Україні. Суспільство наче згадує про трипільську культуру, ніби: справді чекали від духів трипільців роздачі, всякого багатства — духовного і земного. Можливо, це віршоване пророцтво на насправді здійсниться, бо предки — трипільці нагадують сучасному світу саме про ті часи Старої Європи, коли один із центрів давньоєвропейської цивілізації був саме на землях між Карпатами та Дніпром.

Отже, в ті часи Країна хліборобів, що розкинулася на землях сучасної України визначала вищий цивілізаційний рівень своєї епохи. Тобто люди. Які жили колись у наших краях, вже бути не те що в Європі, а одними із перших серед Європи.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Образи України V — IV Тисяч до нашої ери

Саме таку назву мала виставка трипільських старожитностей у США, відкрита в липні 1993 року. Як не дивно, але ця метафорична назва може певною мірою сприйматися й буквально, бо трипільці залишили нам у спадок образи предків, закарбовані в теракоті, в доволі численних екземплярах, трипільських портретів, що відтворюють статуетки з реалістичними рисами обличчя.

Показ портретної пластики культури Трипілля. У «галереї», яка налічує близько 70 зображень, можна знайти різноманітні типи облич, профілювання, форми голів. Цікаво, що різноманітна ніжність типів спостерігається й серед краніологічних матеріалів пізньотрипільського часу.

На жаль, ми можемо тільки здогадуватися чий то портрет й кого саме вони зображують. Статуетки яскраво відтворюють образ того, хто перебуває в екстатичному стані або у трансі, сягнувши вищих сил, або звертаючись до них, виголошуючи закляття. Гра «Бюро знахідок».

Команди розпізнають стан обличчя.

Висновок. Все ж таки, якщо пильно вгледітися в обличчя керамічних трипільців, а може і їхніх божеств, які дійшли до нас крізь віки з небуття, то можна зрозуміти, що кожне з цих облич — неповторне, наділене індивідуальними рисами. І хоча ці портрети — канонічні відповідно до священної традиції натхнення їх творців донесло до наших далеких предків, яких ми називаємо трипільцями, бо не знаємо, а ні як вони називали себе, а ні як їх називали сучасники. Але символічно, що одне із таких облич дивиться на нас, сяючи із мініатюрного, золотого диску монети, відчеканеної на Монетному дворі Національного банку України.

Трипільська спадщина стала одним із джерел натхнення для широкого спектру мистецтв:від кінематографа до живопису: скульптури, літератури і багато чого іншого, тобто всього того, що називають культурою. Навіть майстри народного мистецтва, як чи не єдина на цій землі зберегло через тисячоліття на писанках та у вишиванках відгомін та пам’ять трипільської епохи, знаходять натхнення у віднайдених шедеврах трипільців.

Таблиця вторгнення трипільської тематики в культурне та суспільне життя України у творчості

О. Архипенко — скульптор

І. Їжакевич — живописець

Я. Шаповал — художник

Є. Кравченко — художник

Л. Сємикіна — художник

Ф. Калюжна — художник

З. Сташук — писанкарка

З. Васіна — етнограф

Д. Гуменна — літератор

Л. Костенко — письменник

1994 році видана поштова марка до сторіччя відкриття.

2000 р. випущена в обіг монета «Трипілля» м. Київ

Ресторан «Керма-Мама», інтер’єр трипільської культури

М. Ржищів , мріють відтворити минувшину.

Розгляд орнаментації керамічних виробів. Трипілля-Кукутень та етнографічних матеріалів ХІХ-ХХ ст.. .

Висновок. Україна — багатогранна країна із багатонаціональним народом, який має багате історичне минуле та культурні традиції.

Перш ніж пропагувати трипільську культуру світу, необхідно самим українцям збагнути цей феномен й усвідомити його унікальність та велич.

Матеріал для вчителя. В трипільських знахідках зустрічаються кам’яні знаряддя високої техніки:добре обглажені, вишліфовані, просвердлені сокири, долота, ножі, серпи. Головною прикметою Трипільської культури було гончарство. В знахідках багато посуду, який вражає багатством форм, орнаменту. Всі вони були зроблені без гончарного кругу, вироблені руками.

Асортимент посуду надзвичайно багатий. Там зустрічаються величезні глеки і маленькі глечики — іграшки. Найтиповіші для цієї культури глечики нагадують формою грушу, потім — глечики з вузеньким горлом та дінцем і гострими боками. Типовий посуд у формі шоломів.

Зустрічається врізаний орнамент. Наведений гребінцем з кількома зубами, здебільшого у формі спіралі. Переважає розписний орнамент, завдяки чому деякі дослідники саму культуру називали культурою «мальованої кераміки». Тіло посуду було переважно ясножовте, розпис наведено однією фарбою — гнідопурпуровою.

Тут домінує спіраля, стилізовані рослини, часто зустрічаються стилізовані фігурки тварин та людини.

Дуже цікаві інші керамічні вироби: фігурки різних тварин і зокрема — фігурки жінки. Вони не однакові. Були стилізовані фігурки без ніг — вони закінчувалися клином. Ці клини встромлювалися в якийсь п’єдестал.

Особливо цікаві чоловіки цих жінок: вони нагадують голову сови і зроблені наче щипкою.

Другий тип фігурок — реалістична жіноча фігура, вже з позначеним, але не до кінця доведеними ногами.

Третій тип — фігура сидячої жінки. Призначені для ритуальної мети: були зв’язані з культом жінки. Треба згадати ще одну цікаву деталь: голови биків з розлогими рогами.

Такі голови прикрашують посуд.

Великим досягненням Трипільської культури було ткацтво. Український народ зберіг свою етнічну спорідненість із старожитньою людністю Пра — України. До останніх часів сільські жінки розмальовують хати, комини, печі тощо.

У килимарстві, гончарстві, дереворізьбі, вишиванках, писанках — дуже багато геометричних та рослинних орнаментів , які виразно нагадують орнамент палеолітичної та неолітичної діб на Україні.

Полтавщина — «гребінцева» кераміка.

Волинь — «надбузька» культура.

Надчорноморські степи — «ямна» культура.

І V. Закріплення вивченого матеріалу

Робота в групах. Творчі завдання

Обгрунтуйте головну ідею вірша поета Гесіода. Поясніть сучасне ставлення до трипільської культури українців? Назвіть послідовників мистецтв.

Які види образотворчого мистецтва відображає трипільська культура. Наведіть приклади

Упізнай мистецтво .

Домашнє завдання Творчим групам зібрати зразки мистецтва Північного Причорномор’я та Скіфії для створення плакату «Скіфська імперія».