9 листопада — День української писемності та мови
Яка ж багата рідна мова!
Ти містиш просто безліч знань!
Тож мову вчи і прислухайся
До того, як вона звучить.
І розмовляти так старайся,
Щоб всім її хотілось вчить!
Вже багато років українці святкують цей день, який припав на день народження літописця Нестора. Тихе свято, без гучних промов і урочистих засідань. Але воно є і нагадує нам про появу у нашому житті найголовнішого — засобу зберігати і передавати нащадкам історичну пам’ять.
Від Нестора-літописця та невідомого нам геніального автора «Слова о полку Ігоревім» і до наших днів живе і збагачується писемність українського народу, справляючи глибокий вплив на всі сторінки його життя.
Нехай День української писемності та мови і надалі об’єднує нас в єдиному прагненні розбудовувати нашу рідну державу, передавати наступним поколінням кращі надбання української духовності.
Ми — українці. Живемо у вільній незалежній державі — Україні. Розмовляємо рідною державною мовою.
А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа нашого народу.
І як боляче усвідомлювати, що ми, живучи на своїй, Богом даній землі, в час, коли постала, як благословення Господнє, омріяна Шевченком незалежна Україна, все ще зрікаємося мови наших предків, а значить — і свого національного коріння.
Цвіти і смійся, рідне слово!
У серці щирому звучи!
Моя чарівна, рідна мово,
Лети над світом, не мовчи!
9 листопада — День української писемності та мови